Задумалась...торкнулася вогню,
Але свіча руки не обпалила,
Так мирно запалала на вікні...
Іскрилась, веселилась і горіла…
Стрибали бісики в вогні,
В очах салютом відбивались…
А свічка все палала на вікні,
Хандра минула забувалась.
Так плавно потекли часи...
І пам'ять відгукнулась в серці…
І проминули сумні дні,
І вже струна в душі не рветься.
Яскравий язичок вогню
У Світ надію проводжає.
Маленьке диво манить всю,
Вже ранок... знов початок Раю!