ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Лірика життя    Заспівай, матусю, заспівай

Заспівай, матусю, заспівай

Заспівай, матусю, заспівай,
Як було тоді колись в дитинстві,
Сизая голубонько моя.
Хто поверне дні оті чудесні,

Коли пісня й усмішка твоя
Й руки працьовиті душу гріли?
Образ твій як сонечко сія,
Ти ж, мов ангел, моя рідна й мила.

Бо застерігаєш скрізь від зла
Та від вчинків необдуманих спиняєш.
Хоч душа давно на Небесах,
Ти зі мною поруч завжди, мамо.

2016 р.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Моя дорога там де дім і матір

Моя дорога там де дім і матір

Моя дорога і єдина матусю,
Для тебе слова я складаю в цю пісню.
Ти ангел мій світлий, ти промінь ясний,
Твоя доброта — мов весняні сни.

Дитинство моє ти руками плекала,
Від болю, від горя завжди захищала.
У світі жорстокім, у темряві днів
Твій голос спокій мій у серці беріг.

Як часто без слів розуміла мене,
Як ніжно торкалась, знімала усе:
Тривоги, печалі, сумніви, страх…
Ти мудрість моя, ти мій світлий шлях.

Ти руки не шкодуєш, працюєш щодня,
Щоб дім наш був сповнений світлом й теплом.
Нехай же втома тебе не торкнеться,
Нехай в твоєму серці любов не минеться!

Хай доля тобі тільки щастя дарує,
Хай радість у кожному дні хай панує!
Нехай у очах твоїх світиться сміх,
Бо, мамо, для мене ти скарб найбільший із всіх!

Я вдячний за ласку, за мудрість твою,
За те, що в житті я любов цю несу.
Матусю, рідненька, прийми цей уклін,
Я твій, я назавжди, і ти в мене — дім.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Мамо, ти вчила мене жити

Мамо, ти вчила мене жити

Мамо, ти вчила мене жити

Мамо, ти ніжність, ти світло і сила,
Ти найдорожча моя берегиня.
Вірно любила, завжди розуміла,
Навіть коли я ішов навмання.

Ти не тримала мене за рукою,
Давала можливість самому іти.
Вчила завжди лиш своєю головою
Думати, вибір робити, рости.

Ти не казала, що світ справедливий,
Але навчила не гнутись в біді.
В кожному слові – підтримка і диво,
В кожному погляді – сонце й зірки.

Пам’ятаю, як вперше я впав,
Ти не підняла – лиш сказала: “Спробуй”.
Так я дізнався, що шлях не легкий,
Але в мені є і сила, і спроби.

Ти не ховала мене від проблем,
Не затуляла долонькою очі.
Вчила дивитися в світ без прикрас,
Знати, що день не буває без ночі.

Ти казала: “Сумнівайся, шукай,
Не йди за натовпом – слухай лиш серце”.
І тепер я умію стояти без страху,
Знаючи, що в мене в грудях – фортеця.

Дякую, мамо, за мудрість і ласку,
За кожне натхненне і світлеє слово.
Ти вчила любити, терпіти, творити
І головне – лиш своєю головою!

Де б я не був, що б не сталося в світі,
Я пам’ятатиму кожне з тих слів.
Мамо, для мене ти завжди – всесвітня,
Вічна любов і найкращий мій дім.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Філософські    Не вимикай себе

Не вимикай себе

Прошу
Не кажи що все то зрада
Не кричи так гучно “мама”
В слухавку свою

Переглянуті спогади
Не дають жодних плодів
Закликаю знищити їх
Щоб ніхто не вцілів

Мрії серед ночі
Не побачать твої очі
Тіло непорушність дратує

Абстрагуйся від мене
Ляж у воду
Втопи поруч мрії, старі міркування
Спогади
Від яких більше немає бажання

Озираючись назад
У низ
Попихаючи слабкістю

Таке буває
Я – та, хто тебе так добре знає

І раз ти людина звичайна
Мислиш, дивлячись у крапку одну
Забувай мене скільки хочеш, мамо
Мені то байдуже
Я все прийму

Головне не уникай найголовніше право
Що залишає на ногах тебе:

Прямуй за тим, що за руку веде
І якої б не зазнала біди
Прошу
Не вимикай себе

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання    Грішний

Грішний

Мамо, я в очах її згубився.
Я танув як квітневий сніг.
Та чому ж тоді я забарився?
Я кохав її та не зберіг.

Доля ламала так ніжно,
Я молився кожного дня,
Та для неї занадто я грішний,
От вона чиясь, а не моя.

Так і обрис оманливі тіні,
Мені замалюють етюд,
Що на білій, білій простині,
Вона в кімнаті прямо тут.

Я забув її очі мов казку,
Загубився в реальності снів,
Я тепер натягую маску,
Те, що світ від мене захотів.

І обличчя зникає мов спомин,
Що мене заколисав давно,
Я розпалюю старезний комин,
То є знак для неї мов крило.

Ненароком її обрис побачу,
Піт пробіжить по плечам,
Знову її вже не втрачу,
Бо належу тим карім очам.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Без мами самотньо…

Без мами самотньо…

  • Без мами самотньо...

    Мамо, мила, нас не зустрічаєш, чому?
    Вже зацвіли абрикоси і вишеньки в саду,
    Милуються ранні тюльпани і нарциси,
    Різнобарвні фіалочки - прекрасні актриси.

    Цвіте черемшина, біленька і пишна,
    Ніби в маминій сукні - святковій й розкішній,
    Біля двору берізка розпустила сережки,
    Повиходили лілії вздовж тоненької стежки.

    Під парканом барвінок килимком встелився,
    Своїми синенькими квіточками
    хвалився,
    Під маминим горіхом сядемо спочити,
    Пташечки почали дзвінко голосити.

    Мабуть передають від мами привіт,
    Відчуваємо обійми горіхових віт,
    Твій син, доні, внучата і правнучата,
    Сумують, пам'ятають, в сльозах наші очата.

    Мамине день народження вже не свято сьогодні,
    Запалимо свічу, посидимо біля фото,
    Згадаємо рідненьку, у душі скорбота,
    Без мами й бабусі тепер так самотньо...

    19.04.2023. Simple Infinity
    (С.М. Онисенко)

    Присвячую вірш наші мамі Ніні. "Твій вічний сон - наш вічний сум..."

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]