***
Ой, для кого,
вишне,
білим квітнем
пишна?
До кого Ви,
нене,
за ворота
вийшли?
За ворота вийшли,
стали біля тину
Із війни лихої
виглядати сина.
Хто би Вам повідав,
Хто би дав те знати,
Як свою дитину
маєте стрічати:
Рушником весільним
у неньчиній хаті,
Чи плачем могильним
у чорному платі.
Не знає те чайка,
Не знає небога,
Що ховає обрій
пустої дороги.
Вдивляються очі
у німе крайнебо,
А молитва губи
ворушить,
як треба.