Я лежу на ліжку, та знову думу закидаю
Чого ще досі я, зáвжди про всіх дбаю..
А коли я сам, сижу, плачучи в собі
Помагає лише музика, та виконавці ті...

Шкода, що я вже, ніц не відчуваю
Немає мрії, ніякої мети
Шкода.. я справді..
Про це все, вже забуваю..

Я забуваю її погляд, в той щасливий день
Ми веселились.. обговорюючи майбутніх наших, тих дітей..
А сьогодні я вже плачу..
І думаю, як пережити новий день!

А пережити буде важко..
Хотів построїти життя, а прочитав лиш казку!
О котрий раз, я помилку цю допускаю!
Кохану в серце більше - не пускаю!