А я метелика до тебе запущу,
нехай розбудить він тебе
ранньою весною.
Від зимової сплячки.
Подарує надію і весняне тепло.
Подарує посмішку і віру
в мирне життя.
Чуєш?!
Я знаю, ти чуєш мій шепіт.
І тут метелик до тебе залетів,
свої барви розвіяв в сірих
буднях твоїх.
Чуєш?!
Так шепоче сердце моє,
а твоє?!
Метелик над тобою кружляв
і чари мої над тобою розвіяв.
Чуєш?!
Там десь грає мелодія?
То моя!
Моє сердце дарувало,
але його на шматки порвали.
Чуєш?!
Метелик крилами змахнув
і до мене знову прилетів.
Я сподіваюсь тебе він розбудив.