***
Палюче добираю
ниті слів,
Щоб на папері
виткати натхнення.
Поднесь своє кохання
не зустрів,
Але побачив вірне
одкровення:
Метелик сів
на запашний чебрець,
коли прощалось
сонце із землею -
Моїй любові
доти не кінець,
Допоки не уздрюся
саме з нею.
Вона також
до того часу є
Покіль зі мною
зустрічі чекає.
Се одкровення
вірно постає,
Коли метелик
на чебрець сідає.