Над згарищем летіли журавлі,
Поверталися сюди, де їх чекали,
Весну несли на своєму крилі,
А услід тривожно сирени лунали.
Над селом вони довго кружляли,
Мабуть, своє шукали гніздо.
Їх"курли" журливе стихало
І вже тут не стрічав їх ніхто.
Над землею журавлі пролітали,
Мелодію струсивши із крил,
Вони летіли й дивувались:
Чому так багато могил?..