З піску формується кришталь
Чавун гартується у сталь
Кожен життя свого коваль

Сестра розлуки є печаль
У слові відстань видно даль
Ніщо не вічне тут а жаль

Ніби коштовна пектораль
Книга Життя або скрижаль
В правді прихована мораль

Фортуна вдягнена в вуаль
Не нам всміхається на жаль
В змісті буття ми лиш деталь

У світі нашому, як в стародавній казці,
Ми всі, як брати, частинки великої родини.
Тут серця наші, ніби зірки на небі,
Та наші долі, мов ріки, зіткані в мережі.

Спільно ми йдемо крізь туман і вітри,
Під сонцем світлим, і в години холоду.
Бо ми не самі, ми єдині у зусів,
У кожному з нас живе одна велика душа.

І хай ідеально не вийде все в нас завжди,
Бо кожен з нас – це історія й відмінність.
Та разом, як родина, ми міцніші, ніж стіна,
У єдності й мирі, щасливіше життя наше.

Нехай любов і добро завжди нас спіткає,
Віддаймо серце і допомогу в руки відкриті.
Бо одна велика родина – це не просто слова,
А моральні цінності, що підтримують нас завжди.