Затягнуло небо в хмари.
Такі сурові й сині.
Ще трохи і піде дощ.
Він змиє те, що смутком зветься.
Засяє веселка така сяюча і безкінечна,
бо дощ змив весь смуток
з твоєї душі.
Цей дощ діамантовою краплиною на землі зостався.
Наповнив цілющою водою кожну квіточку, кожну травинку і тебе.
Радій сонцю, радій і дощу.
Вдихай ковток повітря жадібно,
ніби це останній подих твій.
Дихай на повні груди , підкорюй світ.
Адже ти дитя всесвіту,
мрій і живи…