Я б хотіла з чистого листа
Розпочати все життя з початку.
Щоб проблеми,мов з гуся вода
І щоб стали справи всі в порядку.
Я б хотіла снігом замести,
І сховати всі свої образи.
Щоб весною щастям зацвісти,
Й сяяти яскраво наче стрази.
Я б впіймала думку цю за хвіст,
І сховала б в пазуху проворно,
Написала б у майбутнє лист,
Й надіслала б сама собі гордо.
Я б жила життя останнім днем,
І не гаяла б на жалість ні хвилини.
Щоб з душі осіннім все дощем
Змили тихі,теплі,ніжні зливи.
Я б літала в мріях, я б жила.
Я б крутилася у танку кохання,
Я б змінила все,якби могла,
І сказала б всі слова прощання.
Я б тримала серце під замком,
Щоби болі у житті не знати,
І прощала б всі разом,гуртом
Як ніхто не вмів в світі прощати.

Я б хотіла з чистого листа
Розпочати все життя з початку.
Щоб проблеми,мов з гуся вода
І щоб стали справи всі в порядку.
Я б хотіла снігом замести,
І сховати всі свої образи.
Щоб весною щастям зацвісти,
Й сяяти яскраво наче стрази.
Я б впіймала думку цю за хвіст,
І сховала б в пазуху проворно,
Написала б у майбутнє лист,
Й надіслала б сама собі гордо.
Я б жила життя останнім днем,
І не гаяла б на жалість ні хвилини.
Щоб з душі осіннім все дощем
Змили тихі,теплі,ніжні зливи.
Я б літала в мріях, я б жила.
Я б крутилася у танку кохання,
Я б змінила все,якби могла,
І сказала б всі слова прощання.
Я б тримала серце під замком,
Щоби болі у житті не знати,
І прощала б всі разом,гуртом
Як ніхто не вмів в світі прощати.

Символ — це той, що в серці звучить,
Мов мелодія, що вічно лине.
Він — світло думок, іскра надії,
Що крокує вперед, як сонце у весняній зорі.

Символ — це образ, що наділений силою,
Що вдихає життя в безмежні простори.
Він — могутній стовп, що твердо стоїть,
Як віра в серцях, що не втомиться вірити.

Символ — це віддзеркалення мрій,
Що мандрують у думках, мов птахи в небесах.
Він — яскравий вогонь, що світить у темряві,
Надія на щасливий край, де ми всі знайдемо себе.

Символ — це мить, коли слова мовчать,
А душа говорить мовою кохання.
Він — невичерпне джерело іншого світу,
Де кожен може знайти своє щастя і мрію.

Нехай символи живуть у наших серцях,
І несуть у світло далеких доріг.
Бо символ — це той, що зберігає наші мрії,
І надихає нас іти вперед, навіть коли все важко.

На крилах вітру вольного тане,
Свобода шукає нове поле.
Летить вона, як пташка в небесах,
Де сонце зійшло, де роса на травах.

У вітру шепіт таємний грає,
Свобода лине, ніби пісня знає.
Серця пробуджує до нових мрій,
Де кожен крок — це крок до вільних зір.

Вітер свободи в степах віє вільно,
Світанок барвами розписує кільно.
Де воля — там життя бурхливе кипить,
І серце тремтить, свободу відчувши в сні.

Не віддам я волі, сну не відмовлю,
На крилах вітру мрії полечу.
Туди, де свобода — моя земля,
Де вітер вольний каже: “Будь собою ти!”