Дивися в небо і з Богами розмовляй,
Вони сім’я твоя,вони тебе почують.
І не жалійсь, не вчись у християн,
А йди вперед знай тебе підстрахують.

Ти не проси за тебе щось робить,
Роби все сам, проси лише підказки.
Бо на тебе завдання Рід поклав,
Ти маєш мудрість передать нащадкам.

Не бійся бути в вирії подій,
Жени думки що ти один зостався.
Бо коли вщухне буря навкруги,
Збагнеш що ти у ній загартувався.

Твої страхи зростають у тобі,
І от ти віриш в те чого немає.
В очах пітьма, в тумані всі думки,
Аж раптом диво темряву долає.

А диво це, твій Рід і всі Боги,
Що не залишать у біді онука.
Ти згадуй їх і прославляй завжди,
У миті радості і у життєвій скруті.

Не бійтеся проблем, бо це наші уроки
Їх Всесвіт нам дає аби зміцнити дух.
Здолавши перешкоду,здобувши перемогу
Тоді лише збагнеш яка проблеми суть.

Не бійтесь відчуття коли тобі самотньо
Це відпочинку час, в собі навести лад.
Бо тільки сам на сам думки стають прозорі
І в тиші зможеш ти з душею розмовлять.

Ніколи не женись за тим хто йде від тебе
Бо виконав уже він місії свою.
Не гнівайся на світ що він розвів дороги.
Ти маєш далі сам продовжувати гру.

А Всесвіт знає все, що краще і як треба.
Якщо добро робив отримаєш дари.
А як лихе творив все руйнував довкола
Так Всесвіт покарає, відчуєш на собі.

А Всесвіт бачить все, нічого не сховаєш
По совісті живи,впусти у себе світ.
І через якийсь час всміхнешся на одинці
Коли збагнеш нарешті весь Всесвіт у тобі.

Стіл накритий серед хати,
Сміх гучний лунає,
Це зібралась вся родина
Свято відмічає.

За столом сидять усі покоління Роду,
З’їхалися звідусіль навіть з закордону.
Йдуть розмови за життя, тепла атмосфера,
Тут любов в усіх очах,посмішки веселі.

Рід великий і міцний,
Ось що значить щастя.
Де підтримка і любов,
А не зло і заздрість.

Тут політики нема,що ненависть сіє,
Не доказує ніхто хто що краще вміє.
Лиш єдиний дух сім’ї, взаємоповага,
Старші головні завжди, предкам честь і шана.

Бо із Ірію вони дивляться за нами,
І турбуються коли Рід живе в розладі.
Сила Роду в кожнім є вмійте відчувати,
Кращий захист при житті який можна мати.

Всі носять маски так вже повелося,
Справжні емоції давно ховає грим.
І мертва посмішка яка мозолить очі,
Ну а за нею зло й лихі думки.

На кожен день є в гардеробі маска,
Яка прикриє всі недоліки людські.
Під нею сховані страхи и гіркі образи,
А в масці радість для показу всім.

Шкода що маску важко розпізнати,
Вона один в один оригінал.
Та коли вийде маску ту зірвати,
Не хочеш вірити тоді своїм очам.

Вдягнувши маску в вірності клянуться,
Прикривши зради і усю брехню.
А в іншій хочуть бути без корисні,
Хоч мріють мати вигоду свою.

Приходить час і всі злітають маски,
Бо кожна п’єса має епілог.
І от стоїш в кінці життя без маски,
Нема овацій і глядач не той.

Годі слухати прогнози, вірити у гороскоп,
Час згадати про чертоги ,що колись створив Сварог.
Коли викував він зорі ними небо освітив.
Так з’явились і чертоги із шістнадцяти створінь.

Ці чертоги мають силу і у кожного своя,
Хто в який час народився, те й отримав собі в дар.
Все розкажуть про людину,про характер і життя.
І який Бог захищає від народження дитя.

Якщо твій чертог є Діва,
Ти неначе броньовик.
Не беруть тебе прокльони,
Не боїшся темних сил.

А якщо в чертозі Вепра,
Народилося дитя.
Буде впертим, самостійним,
Лідер, що іще сказать.

Далі на підході Щука,
Це гармонії чертог.
Щуки люблять все спокійне,
Тільки не переполох.

Випливає красень Лебідь,
Це чертог для добряків.
Завжди йдуть на допомогу,
Не шкодують часу й сил.

А Змія, хоча й холодна,
Вміє вірно полюбить.
Але є у них й недолік,
Страх самотніми прожить.

Про Ворону ця вся в праці,
Завжди плани в голові.
Не поседить і на місці,
Життєрадісні вони.

Далі час згадать Ведмедя,
Цей чертог для мудреців.
І здоров’я теж нівроку,
Не боїться бід в житті.

Також є розумний Бусел,
Це найкращий сім’янин.
Добрий у біді не кине,
Вірний друг на всі часи.

Сірий Вовк кому дістався,
Ці у пошуку весь час.
Розкопають всі секрети,
Про життя навколо нас.

А Лисиця дуже хитра,
Навіть справжній дипломат.
Вміє складно домовлятись,
Для без бідного життя.

Ну а Тур,це трудоголік,
Тягне все життя як бик.
Не здається він ніколи,
В кожній справі майстер він.

Далі ми згадаєм Лося,
Як же його описать.
Обережні, горді люди,
Рідко можуть довірять.

Потім Фініст ясний сокіл,
Ці з проблемами на ти.
Бачили багато, всього,
У буремному житті.

Про Коня що тут сказати,
Це енергії чертог.
Витривалі, вірять в себе,
Позитивний склад думок.

А Орел він має стержень,
Захисник і опікун.
Допоможе всім у скруті,
Розум теж не оминув.

На останок чертог Раса,
Всім цікавляться вони.
Інколи і безрозсудні ,
Екстремали у житті .

Всіх згадав хоч не по черзі,
Час вертатись до свого.
В цих створіннях сила й мудрість,
Закодована давно.

Земля прославлена віками,
Що весь час б’ється за свободу.
Попала в руки окупантів,
Що знищують її без зброї.

Народ ввели в таку оману,
Не розбереш тепер де правда.
Клянуться в вірності державі,
А от якій не допитатись.

Коли вже з’явиться в країні,
Хто землі ці всім серцем любить,
Що не продасть її за гроші,
Народу вірним стане другом.

Щоб наче Святослав Хоробрий,
Гнав каганат з Кабміну й Ради,
Які засіли там Ордою,
І тягнуть із людей останнє .

Щоб як Сірко із козаками,
Оберігав свої кордони.
Ім’я його боявся ворог,
Не йшов би з думкою лихою.

Весь час не може не щастити,
І прийде патріот з народу,
Та покладе кінець свавіллю,
Що створений рукою злою.

Іди вперед і вір у свої мрії,
Не слухай тих хто каже зупинись
Твоє життя одне таке, єдине,
Ніхто не знає як його прожить.

Іди не бійся, будуть перешкоди
Тебе на міцність випробує світ
Так загартовують думки твої і серце
Щоб ти збагнув призначення свої.

Тільки вперед,назустріч дню новому
Не озирайся у минулий час,
Ти там вже був і виконав завдання
Тепер по переду уже новий етап.

Ти як і всі в житті робив помилки
Та не журись,що час не повернуть.
Як є бажання все змінить на краще
То виправ все в теперішнім часу.

Життя твоє і ти у нім господар
Все буде так,як забажаєш ти
Долай страхи і знищуй перепони,
Ти чарівник у світі мрій своїх.

Мене запитав син, чи також в дитинстві,
Мені не давали в комп’ютера грать?
Я лиш посміхнувся, поглянув на нього,
І так захотілось дитинство згадати.

Та як пояснити цьому поколінню,
Що ми не сиділи у день по хатах.
Не мали ми гаджетів, модних Айфонів,
Але мали друзів не на сторінках.

Ми з раннього ранку й до поки стемніє,
На вулиці грали, ганяли м’яча.
Купалися в річці, до лісу ходили,
Цей світ ми вивчали без Гугла порад.

Не мали комп’ютера і ноутбуків,
Не знали Макдональдс і суші смачні,
Ми їли черешні і яблука спілі,
А ще будували з гілля шалаші.

Проходять часи і прогрес не на місці,
І ігри інакші у наших дітей.
Я дякую син за твоє запитання,
Мене повернув ти в дитинство моє.