У дзеркалі, що на стіні
Я бачу тіні на обличчі,
Разом самотніми були,
Знаходилися на узбіччі…
Життя манило кожний раз,
Поволі дні минали…
Хотіли віднайти баланс,
На новий старт чекали.
Ходили колами кругом…
І задивлялись в вічі…
Так щиро вірили тоді,
Що доля нас покличе!
Ми сподівалися весь час…
В обійми загортали душі,
Проходило життя крізь нас…
Заковані в спокусі.
Ми намагалися щораз
Втриматись за надію,
Можливо доля ще не раз
Нам подарує Віру!