Весна. Між стін незручно, тісно,
Надвір виманює тепло,
Повіє вітер, гілка трісне,
Тріпне пташине десь крило.

Стежина в’ється, зеленіє,
Тихенько хвиля в берег б’є…
Час поспішає, чимсь дивує,
Щось забирає, щось дає.

Напитись вітром тим весняним,
Ніжним насититись теплом,
Цвіли садки щоби, буяли,
І мирним небо щоб було.

28.02.2025.
Ганна Зубко