Виспівує соловейком,
Чайкою кигиче
І дзвінким струмочком ллється.
За собою кличе.

І бринить на серця струнах
Та змушує плакать,
Ще – веселощі дарує
Й світлу-світлу радість.

Бо сестрою є для когось,
Комусь – рідна мати,
То ж лунає її голос
В поході з солдатом.

На весіллі як без пісні?
Навіть в часи смутку
Її, нашу українську
Повік не забути.

2019 р.