Моє дитинство пахнуло повидлом,
Сливовим та густим із терпким смаком.
Моє дитинство сяяло гірляндами
І було кольору садів у маках.

Я пам’ятаю простір у кімнатах,
Тепер такої тісної хатини.
І так жили ми наче небагато
Але живем щасливо і понині.

Моє дитинство мало запах мила
Із назвою смішною ” Уті-путі”.
В дитинстві я, здається,була сміла
Але в той час мене не повернути.

В дитинстві дихати гірським повітрям
Була мені найбільша насолода.
Вона летіло у обличчя цвітом
І не впливала на нього погода.

Дитинства мині недооцінені
І потім їх нам так не вистачає.
Хватайте люди ви дитинство в жмені,
Хай завжди пам’яті про нього вам хватає.