Заснула Україна тихим сном,
Неначе вкрилась темним покривалом.
Світ захотів зробить її рабом
І в саме серце зробив боляче кинджалом.
І потекла сльоза з її очей –
Неначе річка, між Дніпром й Дунаєм.
Почався відлік тих недоспаних ночей
Відтоді, як оборону ми тримаєм.
Мужніє Україна з кожним днем
І витира сльозу, яка скотилась
З самого серця, спалена вогнем,
Як крапля крові – боляче з’явилась.
Терпи, моя рідненька, зможеш ти
Все витримати, ти ж бо – нездоланна!
Не бійся впасти з тої висоти,
Ні з ким у світі більш ти незрівнянна!