За сонце Богу дяка, вітер,
За дощ і сніг, і за мороз,
За те усе, росою вмите,
За небо місячне також.

За пшениці, жита, за землю,
Що їх, плекаючи, ростить,
Цілющу воду в ній джерельну,
За небо, хмари, всяку мить.

За вечори, і ночі, й ранки,
За пори року геть усі,
Лугів квітучих вишиванки
У неописаній красі.

І за траву, що під ногами,
В пісках, у хвилях береги,
За дні, що стали місяцями
І розтягнулись у роки.

16.05.2024.