Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо.
Вже час справедливої розплати для неї настав.
Ця весна, як ніколи, крокує переможно, сміливо й віщо.
Наш народ із світом проти московської тиранії повстав.

В демократичних країнах майорять українські прапори.
Мелодійна українська мова - в іноземців на вустах.
Такої одностайної єдності націй не було з давньої пори.
Збройні Сили України сміло і вперто йдуть ворогу по п'ятах.

Волелюбна Україна об'єднала навколо себе всіх.
Впливові міжнародні інституції, ніби, заново відродились.
окупант мріяв збороти українців за три дні. Не зміг...
За нашу незалежність і волю цивілізовані країни заступились.

Такої великої іноземної допомоги Україні росія ще не бачила -
Серйозна валюта, сучасна зброя, неймовірна моральна підтримка...
вона не знала, що Україна для цілого світу так багато значила,
Що в українського народу - залізна сила волі, гідність і витримка.

На тих болотах, де живуть ординці, недолюди - росіяни
Є зовсім інше, викривлене бачення цінностей життя на землі.
Вони явилися сучасному світу, немов озвірілі інопланетяни -
Тупі, без людяності, жадібні, ненависні, жорстокі й злі.

московія не сподівалась... Від несподіванки аж заголосила.
Чим тільки українцям й світу вона за цей час не грозила.
росіяни не вірили, що в правді та людяності - наша сила.
Україна цей період війни хоч і дуже тяжко, але все ж пережила.

Попереду на відважних українців чекають вирішальні битви.
На кону - Україна і весь цивілізований демократичний світ.
Не поможе росії ні армія, ні зрадники, ні церкви, ні молитви.
Українська нація переможе й розквітне, як весняний первоцвіт.

Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо.
Вже час її розплати за звірства, смерті та руїни настав.
Ця весна, як ніколи, крокує сміливо, переможно й віщо.
Світ, заради незалежності України, московію під плінтус загнав.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Я вкотре звертаюсь до всього цивілізованого світу:
"Україна ще й досі – у вирі затяжної війни й у вогні.
Вже загинули її найкращі, відважні та достойні діти.
Пора зупинити росію однозначним словом: "Ні!"

Ворог поневолює український, волелюбний народ.
агресор окупував Крим та частину східних земель.
Знову біля кордонів вишикував озброєних воєвод.
Українців хоче знищити кремлівський "мудрагель".

Ми – дуже вдячні світовій спільноті за вашу поміч!
В грізні часи приємно відчути чиєсь дружнє плече.
Благаю вас: "У діалогах з росією не проявіть неміч,
Інакше й ваші народи це воєнне лихоліття обпече!

Політичним рішенням прийміть українців до НАТО
Й зробіть частинкою миролюбного, вільного світу!
Досить тих обіцянок! Поступіть красиво й крилато!
Ми – не в змозі самі дати відсіч сусіду-пройдисвіту.

Дійте завчасно! Спиніть війну! Говоріть вагомо!
Робіть так, щоб голос й поступ світу дієву силу мав!
Не зупините росію, то вона дійде і до вашого дому,
Як в Україну з "обіймами" вражий солдат завітав".

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Такого жаху світ іще не бачив...
Такого крику в Україні він не чув...
Я зненавиджу того, хто пробачив
нарід російський, що тут був.

На українську мальовничу землю
Прийшли дикі шакали, злобні пси.
Багато літ прожила та не втямлю:
"Звідки взялась ця гниль?" Боже: "Спаси!"

Де вчились москалі людей вбивати?!
Звідки ненависть й зажерливість така?!
Дітей й жінок хто вчив їх ґвалтувати?!
Звідки взялась москальська звірина?!

Такі жахіття українцям і не снились.
Кругом - руїни наших міст і сіл.
А скільки знівечених, вбитих?! З ліку збились...
рашист - негідник, вбивця і дебіл.

Ракети й бомби він нам посилає,
А сам аж корчиться від власної злоби.
Згинь, нечисть!!! Весь світ тебе вже проклинає.
Вслід українці шлють прокльони, вбивць гроби.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

БОЛИТЬ ДУША ЗА УКРАЇНУ

Квітуча моя́ Україна,
Вмивається кров’ю роки́,
За неї цвіт нації гине,
Могили, немов квітники.
І рана все далі ятри́ться,
Чимраз вона більше болить,
Полеглим на світ не диви́ться –
Герой у могилі лежить.

ПРИСПІВ

Душа мене болить за Україну,
Болить душа за землю цю святу́,
Ще й знищить хочуть мову солов’їну,
Й земля в могилах, наче у цвіту́.
А стогін роздається вже роками:
Щодня нові́ могили і хрести́,
Благаю, Боже, зглянься вже над нами,
Нас грішних на землі святій прости.

Стрільці січовії в могилах
Й козак, що поліг у бою́,
Герої УПА ще на схилах…
Молитву за них всіх молю́.
Над ними хрести́ білокорі,
Могили у лісі й гаях,
А ту́га за них й в осоко́рі,
Багато їх в наших краях.

ПРИСПІВ

Та го́рю одно́му не бути –
Додався Майдан і АТО,
Біль знов довело́ся відчути,
Від куль у тілах решето́.
Вже інші хрести́ височіють,
Герой за Вкраїну поліг
Наві́ки вони всі німіють,
Їх шлях у могили проліг.

ПРИСПІВ

21.07.2021 р.

Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

Чистим залиши́тись бульбашу́ не вийде,
Адже час розпла́ти дуже скоро при́йде.
Бацька не полізе в бункер на уралі,
Бо маріонетку зовсім там «нє ждалі».

У помийну яму бацька вліз по вуха,
Думав, наче в танку, там буває глухо.
Грузне у тій ямі вже тепер бульбашик,
Не рятує ба́цьку недоро́бок-ра́schик.

Бульбаша втягнули у війни тенети,
Але ж він не знає карлика секрети.
Здохнути прийде́ться ра́зом з юродивим,
І Госпо́дь не буде до них милости́вим.

Бацька «не воює», лиш дає плацдарми,
Щоб людей вбивали раschистські жандарми,
Доведе́ться бацьку за це відповісти,
Бо вони з раschистом є рецидивісти.

Бульбашеві мо́рдор віддає вказі́вки:
Нищити вкраїнців і їхні домівки.
Бацька ж є слухняний, орка не підводить –
Через сво́ю землю раschистів проводить.

На руках у бацька кров мого́ народу,
І не дасть той карлик йому нагороду.
Та Госпо́дь накаже бульбаша-скотину
За святую землю, за кожну людину.

31.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 947765

Українці не здаються,
І ніко́ли не здадуться,
Нами світ уже горди́ться -
Мило нам на це диви́ться.

Насолода неймовірна,
Бо Вкраїна неподільна,
Та й у єдності ми - сила,
Нам Госп́одь розправив крила.

Й наш коктейль "Бандеро-смузі"
Москалеві - по заслузі.
Га́тять ним всю моskальноту
І солодку чують ноту.

В ньо́му різнії мастила,
Українці – супер-сила.
Додають до ньо́го й чари –
Влучні щоб були́ удари.

Залюбки над ним чаклують,
Насолоду в цьо́му чують,
А до чарів - ще й бажання,
Точним щоб було́ влучання.

Бог нам каже, що робити.
Ми живем і бу́дем жити!
Щоб москаль горів яскраво!
А героям нашим - слава!

28.02.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

Як хочеться очи́стить Україну
Від не́чисті у Чистий цей четвер
І віднови́ть зруйнованії сті́ни,
Де ворог із лиця́ землі́ їх стер.

Як хочеться очи́стить землю нашу
Від бруду і раschиsтської орди́,
Налили горя й сліз велику чашу,
Завдали нам незнаної біди́.

Як хочеться очи́стить кожне місто
Від тих потво́р, які до нас прийшли,
Що мріяли парад зроби́ть врочи́сто,
І без параду на той світ пішли.

Як хочеться очи́стить наші се́ла
Від по́ганей, убивць і сатани,
Щоб Божа сила їх від нас відве́ла,
Щоб більше не прийшли і в наші сни.

Як хочеться очи́стить і повітря,
В якому за́пах кро́ві і смертей,
Та він не зникне навіть за століття,
Бо геноцид торкнувся нас, людей.

Як хочеться очи́стить Україну,
Лиш пам’ять не очистимо ніяк,
Заме́тем після о́рків і стежину,
Та ли́шишиться війни пекельний смак.

21.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

До Перемоги нас Госпо́дь веде,
Болючі і виснажливі ті кроки,
В важких потугах, та вона прийде́,
Бо сьогодення в нас таке жорстоке.

Жахливі рани і нестерпний біль,
Шматують, рвуть, але ми не здаємся,
Нас дістають ординці звідусіль,
Та Господу в опіку віддаємся.

Нелегко нам, але ми стоїмо,
Несе́м в собі́ нечувану тривогу,
Ми молимось і майже не спимо,
Вимолюєм у Бога перемогу.

Куєм її, куємо у борні,
І ні на крок ніде́ не відступаєм,
Нам довело́сь пожити у війні,
За ПЕРЕМОГУ Господа благаєм.

Болючий кожен подих в нас тепер,
Болючими в нас будуть і пологи,
Ні в ко́го плід любові не завмер –
То й іншої не бачимо дороги.

Любові плід до нашої землі,
Тому́ усі ідем до ПЕРЕМОГИ,
Стікає кров по нашому чолі,
Та збережем усі свої́ поро́ги!

04.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

Не дайте Україну розтоптати,
Не дайте рідну неньку погубить,
Прийшлось за неї голови складати,
Прийшлось за неї кров на землю лить.

Не всі додому ми живі вертаєм,
Нас багатьох додому вже везуть,
Між смертю і життям не вибираєм…
На землю тут тіла наші падуть.

Орли-соколи…в землю ми лягаєм,
Бо з ворогом ідем в нерівний бій,
Ми неньку-Україну захищаєм,
Землиці клаптик бережемо свій.

Нас вдома зустрічає вся родина,
Та слова ми не можемо сказать,
На першім місці була Україна…
І в бій ми рвались неньку захищать.

Не загубіть того, що ми зробили –
Бо це була високая ціна:
За рідну землю голови зложили,
Бо Україна в нас була одна.

Боріться до останньої хвилини,
І знайте – ми за неї полягли…
Хай пісня перемоги вже полине…
Простіть, що ми себе не вберегли.

19.03.2021 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів,