У батька серце — безмежний океан,
Дві доньки — два світи, два сонця в небесах.
Хоча вони різні, але в кожній з них —
Тепло його рук, його найкращі думки.

Для однієї — він як мрія вночі,
Для іншої — як сонце вранці в очах.
Та серце батька, як річка без берегів,
Не знає розподілу — для обох його любов.

В одній — ніжність, в іншій — сила,
Але в обох однакова суть — любов нескінченна.
Вони — його світло, його втіха,
Незважаючи на відмінності — єдині в серці.

Як дві зірки, що світять однаково яскраво,
Кожна для нього — незамінна частина.
Бо батькова любов не зрадить і не зміниться,
Вона для кожної доньки — однакова, як безкрає небо.