Вже ночі проридав я всі
Я плакав, плакав, я терпів!
Але в руки – лезо..
Це слабенько.. – я не хтів!
Я намагався вийти з стану
Хоча ніхто не розумів
Як допомгти, чи як підтримать
Ніхто ще досі не зумів..
Якщо не сам, не вийду з стану
Наврядчи в силах – це комусь
Я візьму в руки – обіцяю
Але ще ночі поридаю…
Я буду плакати, а в день сміятись
І казати – все гаразд!
Але лиш одиниці скажуть
Знімай цю маску, поплач ще рáз!