А я із путіним вже згодний,
Рік був щоб девʼяносто сьомий.
Було тоді ще двадцять три.
Мало що бачив у житті.

Тоді я жив іще майбутнім.
Тим, що з роками менш відчутне.
Поточність цікавила не дуже,
Майбутнє зігрівало душу.

Зарплати тоді не платили,
Та кризи ще не наступили.
Тоді все тільки починалось.
Те, що пізніше розірвалось…

Ще не настав девʼяносто восьмий -
Дефолт в росіі дуже гострий.
До влади путін не прийшов,
Його й не знав тоді ніхто.

І не було тоді майдану,
Де «Так» і «За» протистояли.
Криза фінансів світова
Тоді ще теж не почалась.

Не було другого майдану,
Ще й януковича не знали.
Ковід тоді ніхто не знав,
І, навіть, не передбачав.

За Крим ніхто не воював.
Донецьк ніхто не відділяв.
Де мала бути яка мова,
Ще не цікавило нікого.

Ніхто тоді не міг збагнути
Війну, з росією що буде.
Якщо б тоді хтось це сказав,
У божевільний б дім попав…

З тих пір багато що змінилось,
У спогадах що залишилось:
Люди, події, відчуття, -
Що зазвичай зветься «життя»…

Важкий той рік девʼяносто сьомий,
Та я майбутнім жив у ньому.
Там мрії уперед штовхали,
ЗдійснЕнність що свою чекали.

Важкий. Та все ж хотілось б знову
У рік той - девʼяносто сьомий.
Справа не в НАТО чи в війні,
Просто було щоб двадцять три…

06-08-2023