Герлянда міста блимне у останнє.
Перед світанком тонем у пітьмі.
Я розповім тобі моє кохання,
чому приходжу тільки в твоєму сні.
В тумані втоне вогник світанковий,
замерзлий він залізе поміж хмар.
І тільки мрак,холодний загадковий,
Розкриє таємницю своїх чар.

Не втримає тепла самотня ковдра,
ховайся там від демонів своїх.
У тінях таємниць не стань самотня,
шукаючи обіймів не у тих.
У мрій тенетах плутати не буду,
обідцянки тримати теж пусті.
Я просто хочу вірити у чудо
й сказати чом приходжу лиш у сні.

Vos in Illusione
Illusio Victoriae
Illusio Vitae
Illusio Amoris
Illusio Omnium
In oculis ignis exstinctus est
In Cordibus Cathenis
Poculum evacuatum est
Mucor intus enatus est
Sed una Scintilla in oculis sufficit ad accendendum Inextinguibilem Flammam
Dejicere Vincula Cordis
Destruere Illusiones, Deceptionem
Implere Poculum Sensibus
Implere Coloribus Vitae
Splendidis coloribus in Luce refulgentibus
Abluere mucorem ex Fundo Poculi
Olympiacae Portae Apertae sunt
Sufficiet Ignis Olympiae omnibus
Apollo
****
Вы в Иллюзии
Иллюзия Победы
Иллюзия Жизни
Иллюзия Любви
Иллюзия Всего
В глазах огонь потух
На Сердцах Цепи
Чаша опустела
Плесень проросла внутри
Но хватит одной Искры в глазах чтоб зажечь Неугасимое Пламя
Сбросить Цепи Сердца
Сжеть Иллюзии Обман
Наполнить Чашу Чувствами
Наполнить Красками Жизни
Яркими красками переливающимися в Свете
Смыть плесень из Дна Чаши
Олимпийские Врата Открыты
Огня Олимпии хватит на всех
Аполлонъ

Ти казав,що лиш ти маєш рацію,
Що ж спасибі за цю мотивацію.
Я не буду ридати,не смійся
Щось всередині луснуло,бійся.

Це все наклеп,брехня,я наплутала,
Я невміла,не сміла і скута.
Із нас двох лиш у тебе таланти,
Із під ніг сиплеш ти діаманти?

Я невчасно втомилась,дістала.
То коли я огидною стала?
Мушу я закривать на все очі?
О,ні,милий, набридло. Не хочу.

Я мовчала,я довго терпіла,
Я прощала, ридала,любила.
Та усе у житті має міру,
Піти геть,все що зараз хотіла.

Цінувати себе,покохати,
Стати тою,що вміє стояти.
Не мовчати і сльози не лити,
Ти не той кого варто любити.