Не до зими ми готувались,
До обстрілів ракетних.
І ось сезон вже розпочався.
Обстріл іде щоденно.

Ракет зростає складність льоту,
Країною блукають.
Та ціль така, як і була -
Військові і блекаут.

Щодня міста різні страждають.
Щодня є руйнування.
Щодня поранені, загиблі,
Десь світла вимикання.

Стріляють масово, та в нас
Вже звичка до війни.
Посеред дня не памʼятаємо,
Стріляли в нас коли.

І, навіть, вибухи вночі
Вже не справляють враження:
Почули, прокляли росію,
І з снами на побачення.

Приреченість жити під горем
Байдужістю покрито.
Війна - буденність, й обстрілом
В нас це вже не змінити…

23-09-2023

Вместо эпиграфа:
«Россия продолжает тактику психологического террора. Но мы ложили на нее… «икс»!» - А.Арестович (23.12.2022)

Мы отношение к проблемам
Давно уже сменили.
Мы панику и страх начальный
«Иксами» обложили.

Тревога - «икс», блекаут - «икс».
Ракеты разрываются -
Внутри себя все носим «икс»,
Никак не впечатляемся.

Россия чем-то угрожает,
К переговорам призывает,
Иль требует что-то от нас -
«Иксы» заранее лежат.

Порой в нас мужество и стойкость
Лишь «икс» определяет.
Порой, что происходит с нами,
Один лишь «икс» и знает.

Такой универсальный «икс»,
Он многое решает.
Лишь боль, что мы людей теряем,
Никак не убирает…

А в остальном «иксом» мы все
С проблемами справляемся.
Со всеми страхами своими
«Иксом» мы расправляемся.

И «икс» для нас не «неизвестная» -
Мы знаем, что кладём.
«Икс» жить в войне нам помогает,
К победе с ним идём!

25-12-2022