Вітер тихесенько сперся на шибку.
Стихли мелодії його вночі.
Обійняв нічку, неначе голубку.
Десь вдалині прокричали сичі...

Місяць на небі проплив, як володар.
Галантно вклонився зорям й землі.
До сходу сонця над ними - господар.
Потім розтане в розкішній млі.

Втомлений люд вже спочити приліг.
Якраз йому снилися вранішні сни.
Аж раптом війна прийшла на поріг.
Кілька днів - до початку весни...

Мирним ранок був лиш до п'яти.
Несподівано світ цей здригнувся.
Стрепенулися ж всі, я і ти.
московський морок нас знову торкнувся.

Мов злодії прокрались вночі.
Запалили вкраїнський світанок.
В Україну ввійшли палачі,
Щоби згинути тут наостанок.

В двадцять трєтє за шість століть
Вони сунуть на нашу землю
Та не буде вже більш лихоліть.
Переможно здобудемо волю!

Українці прокинулись і не злякались.
Вийшли сміло у бій з ордою.
Батьківщині у вірності рідній поклялись.
Боротьбу враз назвали святою.

Кажуть в народі, що птахи сичі
Горе, страждання людям несуть...
Не злякає нас ворог ні вдень, ні вночі.
В справедливості й правді - вся суть!

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

БОЛИТЬ ДУША ЗА УКРАЇНУ

Квітуча моя́ Україна,
Вмивається кров’ю роки́,
За неї цвіт нації гине,
Могили, немов квітники.
І рана все далі ятри́ться,
Чимраз вона більше болить,
Полеглим на світ не диви́ться –
Герой у могилі лежить.

ПРИСПІВ

Душа мене болить за Україну,
Болить душа за землю цю святу́,
Ще й знищить хочуть мову солов’їну,
Й земля в могилах, наче у цвіту́.
А стогін роздається вже роками:
Щодня нові́ могили і хрести́,
Благаю, Боже, зглянься вже над нами,
Нас грішних на землі святій прости.

Стрільці січовії в могилах
Й козак, що поліг у бою́,
Герої УПА ще на схилах…
Молитву за них всіх молю́.
Над ними хрести́ білокорі,
Могили у лісі й гаях,
А ту́га за них й в осоко́рі,
Багато їх в наших краях.

ПРИСПІВ

Та го́рю одно́му не бути –
Додався Майдан і АТО,
Біль знов довело́ся відчути,
Від куль у тілах решето́.
Вже інші хрести́ височіють,
Герой за Вкраїну поліг
Наві́ки вони всі німіють,
Їх шлях у могили проліг.

ПРИСПІВ

21.07.2021 р.

Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

Українці не здаються,
І ніко́ли не здадуться,
Нами світ уже горди́ться -
Мило нам на це диви́ться.

Насолода неймовірна,
Бо Вкраїна неподільна,
Та й у єдності ми - сила,
Нам Госп́одь розправив крила.

Й наш коктейль "Бандеро-смузі"
Москалеві - по заслузі.
Га́тять ним всю моskальноту
І солодку чують ноту.

В ньо́му різнії мастила,
Українці – супер-сила.
Додають до ньо́го й чари –
Влучні щоб були́ удари.

Залюбки над ним чаклують,
Насолоду в цьо́му чують,
А до чарів - ще й бажання,
Точним щоб було́ влучання.

Бог нам каже, що робити.
Ми живем і бу́дем жити!
Щоб москаль горів яскраво!
А героям нашим - слава!

28.02.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

Як хочеться очи́стить Україну
Від не́чисті у Чистий цей четвер
І віднови́ть зруйнованії сті́ни,
Де ворог із лиця́ землі́ їх стер.

Як хочеться очи́стить землю нашу
Від бруду і раschиsтської орди́,
Налили горя й сліз велику чашу,
Завдали нам незнаної біди́.

Як хочеться очи́стить кожне місто
Від тих потво́р, які до нас прийшли,
Що мріяли парад зроби́ть врочи́сто,
І без параду на той світ пішли.

Як хочеться очи́стить наші се́ла
Від по́ганей, убивць і сатани,
Щоб Божа сила їх від нас відве́ла,
Щоб більше не прийшли і в наші сни.

Як хочеться очи́стить і повітря,
В якому за́пах кро́ві і смертей,
Та він не зникне навіть за століття,
Бо геноцид торкнувся нас, людей.

Як хочеться очи́стить Україну,
Лиш пам’ять не очистимо ніяк,
Заме́тем після о́рків і стежину,
Та ли́шишиться війни пекельний смак.

21.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

Днів за три хотіли Україну взяти
Й перемогу сво́ю в раschі святкувати,
Та зустріли пекло і мішки чорненькі
На святій землиці України-неньки.

Воїни Вкраїни неньку захищають,
У боях за неї го́лови складають,
Місяці́, не тижні, вже на полі бо́ю,
Бо війна проклята увійшла грозою.

Горе сколихнуло неньку-Україну,
Знищити хотіло й мову солов’їну,
Та Вкраїна мужньо бореться з ордою,
Воїни безстрашні стали всі до бо́ю.

Всюди градів звуки, звуки канонади,
Сіються, як зе́рна, вражі кулепади,
Скрізь усе палає, стогне Україна,
Постає з красуні спа́лена руїна.

Гинуть мирні люди, гинуть наші діти,
В бункерах й підвалах мусимо сидіти,
Там не світить сонце, там немає неба,
Руки у молитві зводимо, як треба.

Ворог скаженіє, звірства не зуп́инить,
Все упир лютує, геноцид в нас чинить.
Ми – незламні духом і Всевишній з нами.
Ви́стоїть Вкраїна в битві з ворогами!

25.05.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 948742