Одягла осінь золоту діадему.
О, як люблю я цю осінню мить! Коли бреде у космос запах хризантеми
І айстра за вітром летить.
Коли на екрані сивого світанку
Червоне сонце сходить на горі,
А на заході білу фіранку
Пронизують очі самотньої зорі,
Коли сонячне проміння ранкове
Сплелося з листям у танку
І пофарбовані в жовтий колір діброви,
І пряде павук нитку тонку.
Коли несе вересень в руці ікебану
З пожовклих листків і калини,
Осінь у вальсі кружляє до рання,
Зриває вітер плаття з горобини.