Її очі дзеркалить сам Всесвіт!
Подих вітру цілує чоло…
Вже вона відчуває величне!
Життя стежками стрімко вело…
Її серце, як зірка космічна,
Наче промінь у вічності снах…
І проходить вона шлях барвистий,
Щезла тінь, як вуаль на очах…
В її погляді зникнув весь смуток
І відкрилися знов почуття…
А могутня, велична сила -
Переможно до Світла вела!..
Світоч сонця крізь простір прорветься,
Вітер волі гуляє в полях...
І можливо усе це здається!?

Ні, це життя пролітає, як птах…

*****
Відлетіли ластівки з гнізда,
Знову промайнуло тепле літо...
І лише осіння ця пора
Листопадом пахне у повітрі…
Покидають місто журавлі...
Стрімко полетіли десь у вирій
І забрали тугу, що в душі,
Нібито вона мені наснилась.
Розгорнулася омріяна вся даль,
Вітер листя із дерев жбурляє…
І лиш нотка тону про печаль
Ту мелодію в душі все грає.
Знову обертом осі Земля,
Поверне птахів, що відлетіли
І зів'ють ті ластівки гніздо,
Й змахом крил здійсняться усі мрії!
*****
Не шкодую я, як все було!
Закрутилося життя в осіннім танго…

Щось забулася і відбуло...
Попрощалося минуле вже назавжди.
Гіркотою плинули слова…
Передуються всі пори року...
Знов прийде засніжена зима,
Зачарує блиском моє око...
Феєрверком пролунає Новий Рік...
Захурделить знову січень місяць…
І біжить моє життя, летить -
Не шкодую, бо настане літо!
Все у цьому Світі має хід,
Змінюються кадри у картинках...
Пролітає це життя, як мить,
Відтискаючи слова в сторінках.

*****
Чомусь не хочеться чекати,
Коли прийде життя ясне...
Я хочу зараз відчувати,
Так хочеться тепла уже…
З собою трішки помовчати...
Весняний, свіжий вітерець...
Сьогодні хочу щастя взнати -
Чекати я не можу вже!
Я подивилася на Місяць...
Він загорнув сторінку дня.
Це відбувалося раніше
І так трапляється щодня…

Чомусь не хочу щезнуть в горі
І розчинитись в часі дня…
Бо тільки вічні, світлі Зорі…
А завтра може забуття…
Я бачу листя, що самотнє
Кружляє навколо дерев…
Нічний ліхтар засвітив вкотре...
І знову ранок, нове все...
І тінь з бруківки пропадає,
Відходить у вчорашнє ніч...
Я знову світло зустрічаю:
"Привіт, життя моє, привіт!"
*****
Краплі дощу, що стікають по вікнах...
Чашка кави - арабіки смак…
Відзеркалився світ і всі образи змиті...
Знову стукають в мозок, як знак…
Сотні різних думок із дощем пропливають...
І знов сумніви звуть в океан...
Океан той із мрій, ілюзорний світ,
Як очей моїх обман...
Затуманена даль з горизонтом злилася...
Застелила простори мирські...
Я дивлюся в вікно, там видніються сосни
І летять одинокі птахи…
Все застигло кругом...
Сірий спокій земний...
Як дрімота зимового сну...
І лиш промінь крізь хмари
Тихенько крадеться...
В наші душі покличе Весну…
*****
Гуляло вічне щастя в піднебессі...
Тихесенько кружляло в вишині...
Не підпускало відчаю до серця,
Оберігало струмені в душі.
Блукало щастя у безмежних далях,
Що мерехтіли зорями вночі...
Забрало всі людські печалі,
Світилось діамантами, як в сні.

Відкрило щастя ту Зорю прекрасну,
Що одиноко в небі пропливла...
І загорілась іскра ясна,
І відчинились вічні небеса...
Так трепетно вона сіяє -
Та Зірка щастя, що так манить Світ...
Мільйонів погляди у фокусі тримає,
Людський благословляє вік.
*****
З гідністю неси свою ти ношу,
Єдиний ти господар у житті!
Не звинувачуй родичів, чи друзів,
Бо не вони твої творці!
Не ний, не плач, що доля невблаганна!
Вставай на ноги та іди!
Бо легше всього на дивані
Свої відлежати боки.
Спостерігай за дивним світом...
Знайди гармонію в красі...
Відчуй в душі свої таланти,
Відкрий духовність у собі…
І справедлива, вічна сила -
То промінь світла, провідник!
Надасть тобі натхнення й силу,
Нехай життя твоє летить!
*****
І казкою в серці залишився слід...
Трояндовий колір яскравий...
Розкрився мій Світ,
Це стартовий зліт!
Ця мить…і вона настала!
Усі почуття, наче з клену листок,
Летять у далекі далі...
Повітря ковток і новий ривок!
Душа полетіла за хмари…
Який дивний Світ, це наше буття…
У грудях так серце палає...
Пульсує та іскра у венах життя,
Ця мить… і вона вже злітає!

*****
Людині так хочеться щастя,
Щоб оминули напасті.
Людині так хочеться миру,
Щоб дітки зростали щасливі.
Багато є різних рецептів:
Концепцій, стратегій, проєктів...
Як віднайти свою долю!?
Не знати в житті більше горя…
Хтось у зірок щастя кличе,
Хтось вірить так щиро у вічне…
А дехто тихенько, в куточку -
Просить у Бога відстрочку.
А є злі, підступні мисливці.
Полюють на інших, як вбивці.
Ох, не розумні - програють!
Бо щастя своє так вбивають!
Душа, що відкрита до Світла,
Отримає долю привітну!
Вона в Мир добро проєктує,
За це її Бог обдарує!