Я задивилась не на юнкерів багатих,
Навіть, не на рідкісне авто.
Я задивилась на стареньку хату,
На засмальцьоване полатане пальто.
Я поважаю не Верховну Раду
І не політичні вершини.
Я поважаю скошену леваду
І мозолясті руки селянина.
Я хочу, щоб очі мами і тата
Світили втричі довше, як сонце.
Я хочу, щоб над нічним інтернатом
Засяяв промінь у відкрите віконце.
Мені болять не юнкера багаті
І не їх рідкісне авто.
Мені болить старенька хата
І засмальцьоване полатане пальто...