Розгорнулися гори мов сторінки,
І розклади комами луги.
Понад ними годяться хмаринки
Миють буйні води береги.
Осередок нашого народу
Лісостепні смуги у серцях.
Все дарує естетичну насолоду,
Гонить стежичками в манівцях.
Книгу гір читати можна вічно,
Кожна з них набір оповідань,
Вранці ліс сіяє так містично
І дарує тисячі бажань.
Удихнувши дух смерек високих
Запах моху мокрого в росі.
Простягтись в просторах цих високих
І завмерти миттю від краси.

Головна
Кабінет
Мої твори
Популярні
Вихід
Новинки Осінь
Осінь
Осінь настане скоро,
Листям на світ прийде,
Килимом,жовтим узором
Землю усю обійме.
Осінь накриє плечі хусткою із павутин.
Вміє вона доречі плести хустки із днин.
Махнула осінь сиро,
Ніжним диневим днем,
Махнула сизим хмизом,
Плакала журавлем.
Осінь дарує тишу,
Сірих похмурих днів.
І я про осінь пишу, те що ніхто не смів.
Чорних потусклих гілок
Втративши з все тепло
Осінь нам дасть багато
Осені ж не слабо.
Разом з першим морозом,
Інеєм вкриє світ.
Хоча по всіх прогнозах
бабине літо “Привіт”.
Молочним,слизьким дощиськом, змочить дорогу всю.
А парасолю звісно я з собой не ношу .
Осінь мов справжня леді
Змінює настрій свій,
Те що було із ранку, вечором вже розвій .
Мабуть хотіла б осінь
Стати хоча б на мить
На зло усім прогнозам,
Тою що не горить.
Тою що не майоріє листя свого багрянцем.
Тою що нас всіх гріє, а не кропить дощем.