Сідало сонце в прохолоді,
Вже клен не сяяв, не горів,
Тягнулась стежка у болоті
Біля замурзаних тинів.
Підходив вечір тихо, сміло,
Невпинно берег хлюпотів,
І заховалось сонце, сіло,
День, мов сірник, перегорів.
13.05.2024.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
