Я третій рік не сплю,як колись спала. Бездумно забуваючи у сні. Я третій рік одну мрію плекаю, Про мир, що хай настане навесні. Я третій рік молюсь, благаю, каюсь, Тремчу під звук сирени кожен раз. І третій рік забути намагаюсь, Що десь душі чиєїсь вогник згас. Вже третій рік кричим ми всьому світу, Нечутно нас, закрили вуха всі. Та вперто я молюся й сподіваюсь, Що скоро будуть кращі вже часи. І час настане мирний і прекрасний, Наповнивши серця добром своїм. Та спогад про війну, нажаль, не згасне. Лиш лишиться уроком нам усім.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Що , ж за чиста криниця , З наповненою чистою водицею. Що за небо таке чисте , Мов ласкаве і сніжне.
Що за посмішка , дивовижна така , І очі падають з небес , як крапля дощова. Її обличчя , як сонечко , світиться яскраво , З чорною косою , одягнута у вишиванці.
Її всі ображали , наче сильні грози, Били її , наче погані звірі. І я , мету собі поставив , наче велике завдання, Здійснити подвиг людський , як герой сміливий.
І я злетів з небес , Наче з вогняним мечем. Небо сміливо сяяло, І вороги вже злякались.
І бив , я їх усіх , Немов мечем своїм чарівним. І цілий день , і цілу ніч , І аж до раннього світанку.
І настав вже другий день , І лиходії вже відійшли. І ,наче , дівчину я звільнив, Немов з жорстокого полону.
Дівчина вже підійшла , І рученьку подала. І небо ласкаво сміється , І сонечко яскраво світить.
І я промовив: «О , дівчино моя, Кохаю тебе ніжно, Нехай для тебе буду я, Найкращим на цій землі»!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Золою голови посипані старців Довідки пам’ятатимуть цю днину. Коли у тиші пролунає спів Про перемогу нашої Вкраїни! Вони втератимуть заплакане лице, Та сорому у них нема й не буде. Життя віддали люди за це все І хай хвала і честь їм завжди буде. Ми миру просимо у Бога не дарма, Нам як ніколи треба перемогу. Нам треба,щоб закінчилась війна І розквітали квіти миру по дорогах.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Той день, коли закінчиться війна… Ми всі чекаєм, що повернуться додому Всі ті, кого згадаєм імена І не забудем подвига ніколи. Той день, коли закінчиться війна Усі чекаєм, вдень, вночі і в зливу І більше не повториться вона, І більше не чинитимем спротиву. Той день, коли закінчиться війна І вийдуть із підвалів наші діти – Це буде вже не та, нажаль, весна, Таку ми більш не будемо хотіти. Той день, коли закінчиться війна Ми всі почуєм слово «Перемога!» Не буде вже зажурена, сумна, Не залунає всюди знов тривога. Той день, коли закінчиться війна, Ти обіймеш душею Україну. І не важливо літо, чи весна – Ти повернешся у свою хатину!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Ох, мила, рідна, ненька – Україна Я вірю – ти піднімешся з колін! Побачить кожна мати свого сина, За подвиг їхній – до землі уклін! Хай кожен захисник наш пам’ятає: Ми їх чекаємо з сльозами на очах, Бо зло не переможе, так просто не буває, Ми всі давно перемогли свій страх. І буде наша ненька справжнім раєм, Де всі один у одного – брати. Й полине пісня там, за небокраєм І викарбуєм Перемогу назавжди!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Україна вистоїть, високо піднімається, Ніколи не згасне, вогонь в серці горітиме. Героїчна боротьба, наша рідна земля, Проти ворогів, що хочуть її знищити.
За волю, честь і гідність, українці боролись, Славні діла своїми руками створювали. Земля кров’ю змочена, але не здолана, Ми не здамося, поки не здобудемо перемогу.
Слава героям, що віддали життя за нас, Що стояли міцно на передовій, мов стіна. Вони не піддалися, не зрадили своєї землі, Залишивши нам спадщину, якою ми пишаємось.
Українці сплотилися, одним голосом говорять, Ми хочемо волі, честі, гідності та незалежності. І кожен день, ми працюємо для нашої країни, Чинимо добро, будуємо світле майбутнє.
Нехай звучить пісня, яка згуртує нас разом, Про нашу Україну, що вистояла вогонь і морок. Ми мріємо про мир, про щасливу долю, І ніколи не забудемо, що воля – наше прагнення.
Україна вистоїть, ми віримо в це напевно, Тому її героїчну боротьбу ми виспівуємо. Хай лунає по світу наш голос вільних сердець, Україна – наша земля, невмируща нація!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Я не буду боротись.Я не буду мовчати, Я не хочу терпіти і не можу тікати я не смію сказати і не можу зробити. Що не слово то мати,що не день то молитви. Я не зможу здобути,те що втратити швидко. Та я хочу вернути,скласти все немов плитку. По кусочках зібрати і в куточку сховати. Я не хочу терпіти і я буду кричати.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
У вирі війни, на полі героїв, Мужньо борються українці за свій край. Незламні серця, як сталеві мечі, Крізь вогні й бурі йдуть до перемоги в бою.
Із сонцем на горизонті, з вогнем у серці, Крокує народ, щоб здолати супротив. Бо волю свою, ніхто не відіб’є, І крапля крові рідної, не буде зрадою.
Сплетімо мереживо мрій та надій, Серцям нашим дамо вільний польот. Нехай мечі мовлять, а не кулі люті, За єдину Україну, за нашу свободу.
Разом, як вітер в полі калини, Ми шляхи свої пролягаємо в стрічки. І нехай вороги від нас відступають, Бо ми переможемо, ми віримо у це!
Тож хто б нас не здолати, хто б нас не зламати, Ми стоїмо міцно, як скеля в затоці. Україно, встаньмо, борімось до кінця, І перемога буде наша, від Карпат до Криму та Донбасу !
О, українці, підніміть свої прапори, Бо лише разом ми ,як велика сила земна. І нехай мовчать зброя й війни глухі вибухи, Бо ми здолаємо, ми – нашої долі витоки.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
На полях, де гомонять могутні степи, І в серці майбутнє віри і краси, Там росте відвага, там горить надія, Щоб відійшла війна, немилість і кривда.
Україно моя, ти знову воскресни, Мов квітка на полі, яка віддасть плід, Ти згуртуй народ, нехай душі злетяться, На хвилях миру й щастя вперед!
Нехай соловей знову співає в лісі, Нехай вітер віє з долонь мирних весіль, Усі діти світу хай в руках тримаються, І квітучий мир нехай бережуть довіку.
Світлий час настане, коли день за днем Ми будемо йти вперед, не згине злий, І серцям нашим знову засяє тепло, Від злих думок, зради, від лихого лиця.
Тож віримо, друзі, у краще майбутнє, Все буде добре, у серцях віра живе, І в Україні сонце знову засяє, На щастя й перемогу вперед ми підем!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська