ХАЙ МИКОЛАЙ ВДАРУЄ ПОРЯТУНОК

Хай Миколай до кожного прийде́
І принесе́ в дарунок ПЕРЕМОГУ,
Хай МИР, що в нас забрали, поверне́,
Й віддасть орді усю нашу тривогу.

Нехай прине́се втіху для всіх нас,
Хай радістю він кожного наділить,
Хай в цюю мить війни добігне час,
І від недуги кожного хай зцілить.

Нехай орді до нас закриє шлях,
Наза́вжди щоб вони про нас забули,
Щоб всюди майорів вкраїнський стяг,
І солов’їну щоб усюди чули.

Щоб Миколай усюди завітав,
І залишав для всіх в дарунок тишу,
Ще й кожному щоб захист залишав,
Війну нехай наві́ки заколише.

Нехай зайде й до наших ворогів,
Хай пелену з очей їх познімає,
Щоб ми не знали пут і ланцюгів,
Нехай від цьо́го нас оберігає.

Відвідає нехай захисників,
Їм Божий захист лишить у дарунок,
Прине́се те, що кожен з нас хотів,
І від орди вдарує порятунок.

05.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1000245

За що вооють наші браття
За мерседеса чи Порше?
Та ні, за ту всю владу
Що гроші по цей час краде.

У нас війна лише для бідних
Хто гроші мав, давно десь там
А ті хто пенсію, по 3к лиш гідні
Сидять під обстріли гранат

Чому ті бідні, що не мають коштів
Живуть під звуками гранат
А ті бандити, що при владі
Купляють новий Порш Макан

І скажіть що це все рівно
Одні лежать і роблять їм массаж
А інший той в окопі бідний, чекає знову свій наказ!

Чому ще досі, в Києві кладуть бруківку?
Чому ще досі, строїть ці мости?
Коли в окопі наші рідні
Сидять без їжі, ці всі дні.

Чому, коли привозять воїна, плаче лиш рідня?
А не депутати, які крадуть щодня..
Нажаль оця війна для когось скарб - для когось це біда.
Тому що мажикам начхати, чи вмре чи виживе чиясь рідня.

Чому багаті всі втікають за кордон?
Це очевидно..
Що в країні нашій
Буде довговічний весь ремонт

Поки одні кажуть - Що вже набридли всі ваші донати - Інші себе, під пулю готові віддати!
Поки одні кажуть - з мене уж хватить!
Воїн у Бахмуті - не знає, коли зможе спокійно поспати!

Те відчуття коли хтось каже - "Ура, знову тривога!"
Стримуюсь сказати - А якщо прилетить ракета, до твого рідного дома?

Коли чуєш по новинах, що скоро перемога
А я задам питання..
Звідки інфа..?
У цього барона?

Чому, на вулиці знов безлад твориться?
ТЦК показує з себе клоуна
Як вони знову намагаються чиєгось батька забрати
А в мене лиш питання до них - "А не маєте бажання, самим на передок зганяти. ?"

Надіюсь Україна, візьме перемогу!
Але якою ціною заберем цю корону?
Якою ціною ми відіб'ємо міста..
Вірно.. ціною рідного життя.

І де, і де, тут правда в цьому світі
Втрат у нас майже нема..
Но в котрий раз, держава гідно
Зустрічає знову наших цих солдат.

Насправді вже набридла, ця уже, уся війна..
Хочеться вже миру - Але хто як не ми, здолає цю гниду?
Лише одне можу сказати, триколор на землі нашій, не буде стояти!
Ми візьмемо силу в руки, та й покажем, недобраттям..
Що орда на землі нашій, лише буде лежати!

В саду місяць присів на гіллі,
Ніч вимальовує самотності графітті.
Без тебе дні лиш декорації одні
Холод у душі і у цілому світі.
А що без тебе всі мої дні?
На потім я відклала миті щастя,
Бо ти десь там-на війні,
Без тебе все неактуально і невчасно...
І закарлючки простору між нами,
Рекламна пауза у повісті кохання.
Про Перемогу мрій чіткі мередіани
І трикрапки довгого чекання...

Vozik і Тільт похожі слова, думаю тому що, синоніма два.
Vozer в тільті ще з 20 року, так.. Зірка зробила жорстоко.
Потім Вовчик в 21 сів, на Кіндера повівся, та й знову підсів..
Та й знов тільта на кілька днів він схопив..

А потім що? - а там вже й Зима, з 17 по 20 лютого у нього знову біда..
Та сама Перемога, що (Віннером) звалась, а насправді програла, тому що.. швидко здалась..
Не вивезла Vozika, та й Vozik в тільті, кожна друга на вулиці була, наче вона..
Але це лиш фантазія Vozya твоя.

23 Рік - і тут наче принцеса.. Любив її серцем, кохав мов чудесна..
А насправді виявилась фальшем, чи фаршем.. навіть не знаю.
Но гнидою дешевою вона оказалась.
А погляди були хороші та честні, тому що результатом, було те.. що VOZIK в депресії)
Вроді пройшло, і тут новИй кандидат, но я вже не поведусь.. хоть якір через високий літак.

Нет не наивен я давно,
Только мечты мои наивны,
С детства живет в них мысль червем,
Что может мир быть справедливым.

И будто жизни не видав,
Как школьник верить я хочу,
Что справедливость в этом мире,
Когда-нибудь я отыщу.

Но справедливость, как и правда,
У каждого всегда своя,
И каждый в мире норовит
Ее подстроить под себя.

Когда взываем к справедливости,
Хотим, нам чтобы лучше стало,
Одновременно с этим требуем,
Чтобы другого наказала.

Когда у нас все хорошо,
Считаем это справедливым,
И с точностью наоборот,
Когда идет все как-то криво.

Весь опыт жизни говорит,
Что справедливость это призрак,
Которого не существует,
Но тот, которого все видят.

В войне все также, как и в жизни,
Не справедливость ею правит, -
Выигрывает победитель,
Не справедливость побеждает.

Нельзя на тезис уповать:
«Победа будет справедливой», -
Ее придется выгрызать,
Победа достаётся сильным.

11-05-2023

До тебе гнів, Росія,
Донести хочу свій
За те, що горе сієш
В країні ти моїй;

За те, що зневажаєш
І губиш тут Людей,
Безжалісно вбиваєш
Зовсім малих дітей;

За те, що на руїни
Перетворила ти
На Сході України
Привітливі хати;

За те, що зруйнувала
Веселії міста.
Розбійником постала
Зла путінська орда.

Імперією стати
Не пнися, позабуть.
Недолюдки-солдати
В нас смерть свою знайдуть.

Не змушуй нас стирати
Тебе з лиця Землі.
Як хочеш існувати –
Клади кінець війні.

Не мрій про перемогу,
Про неї позабудь
І доки маєш змогу,
Рушай в зворотню путь.

І ядерную зброю
Не намагайся вжить.
З’єднати нас з собою
Не зможеш ти здійснить.

Ми вже почали гнати
Грабіжницькі війська,
Себе від них звільняти,
Поразка їх близька.

Тепер нам залишилось
Розгром їх завершить,
Москві щоб і не снилось
Собі нас підкорить.

Розгромим безперечно
Ми ворогів своїх,
І думать недоречно,
Що пожалієм їх.

Ми віднайдемо ліки
Росію лікувать.
Відучимо навіки
Із нами воювать.

Проте теж не забудем,
Чого вже жде народ:
Убивць карати будем
І їхніх верховод.

15 жовтня 2022 р.

Сонце стане нам світити,
Як настане повний день
Ворогів будем громити,
Нищити всіх їх під пень.

Заявляю їм відверто:
– Пам’ятатимете нас,
Смерть, яку несете вперто,
Не забуде і про вас.

Ми не дивлячись на втому
У важкі воєнні дні,
Повернемо вас додому,
Московити, у труні.

І в Росії роздадуться
Дзвони похороннії,
Вісті світом понесуться,
Що вже крах прийшов її.

Україна ж переборе
Заподіянеє їй
І лише людськеє горе
Залишатиме слід свій.

20 вересня 2022 р.