Погляд опускається
Ноги все вагаються
Підходить, чи хай лається?

О мріє незабутня
Оголена й завжди попутня
Чого боятись починаєш?
Стихни!
Відчуваєш?

Ти зіницям довіряєш?
Ти собі не уявляєш!

Та не бійся, тут не страшно
Просто холодно
Й не все тут рясно

Чека тебе перфузія!
Судинна оклюзія!

Не плач
Я повернусь

Можливо…

Бо ти надто нестримна
Так і так – ображена
Від чого ти там вражена?

Погляд підіймається
Мозок все вагається
Забрати, чи хай лишається?