-
Рік, як тебе немає, мамо...
В долонях тримаю квіти...
Ти від нас пішла, так рано...
Біль свою нікуди подіти...Так сумно і гірко...
На душі тривога...
Моя ж ти рідна зірко...
Тепер ти в руках Бога!Ми прийшли до тебе...
Вся твоя родина...
Немає більше мами в мене...
Вона ж була єдина...Дякую тобі за недоспані ночі,
За мудрі поради, за ласку й тепло...
Я пам'ятаю як сяяли твої очі...
Волосся лягало на твоє чоло...Ти мені читала книги,
Розуму навчала...
Вчила мене любити,
Щоб хорошою людиною зростала...(13.06.21 вже рік, як немає мами..... Пам'ятаємо, сумуємо...)
12.06.2021 С.М.Онисенко
Позначка: погляд душі
Наш татусь
-
Татко! Наш славний і рідний, найкращий у світі,
З тобою нам завжди затишно й світло.
Ти гарний господар і батько чудовий,
Даруєш турботу та море любові.
Спасибі за ласку, за руки умілі,
Що вмієш підтримати словом і ділом,
Що в рідному домі надійно та щиро,
Живи нам на радість у щасті та мирі,
Хай Бог милосердний з високого неба
Дарує усе, чого тобі треба,
А Матінка Божа – цариця свята –
Дарує щасливі та довгі літа.
Ми тебе дуже любимо!19.06.2022. С.М. Онисенко
Вербові котики
-
Вербові котики м'якенькі і пухнасті,
Такі лагідні, шовкові і трішки довгасті,
Милуються на гілочках верби,
Наші перші передвісники весни.Дивлюся і любуюся такою красою,
Як вітерець колихає вербу над водою,
Сонечко гріє її гілочки тоненькі,
Муркочуть, як дзвіночки, котики біленькі.Похилили кошенята маленькі голівки,
Поховалися у свої рідненькі домівки,
Ніч прохолодна у лісі настала,
Вербові діточки спати полягали.18.02.2023. С.М. Онисенко
Мамо…
-
День народження мами вже не свято,
Холодні сльози щоки обпікають,
Як же не вистачає вас, рідненька мамо,
Тільки берізки між собою шепочуть...Обірвалося ваше життя...
Лишилися без мами діти...
Похилилося яблуньки гілля...
Онуки, правнуки вже не будуть бабусі радіти...Нам так не вистачає вашої ласки та порад,
Ви світлим янголом на небі стали,
Зажурився біля хати мамин виноград,
Вже не почути пісню, яку співали...Як же ви любили землю, мамо...
Доглядали кріп, квасолю,
Сіяли моркву з буряками,
Садили бараболю...Із самого ранку ви бували на городі,
Збирали помідори, баклажани й кабачки...
Навіть вже пенсірнеркою ви були на роботі,
Щоб всі ваші рідні голодними не були...Все своє життя ви любили трави збирати,
Сина й доньок, навіть невістку цьому ви навчали,
Не кожен може такий талант мати...
Кожну лікувальну рослинку ви знали...Мамо, ми прийшли, але ви не зустрічаєте...
Запалимо свічечку, сльози на очах...
Мамо, ви з нами вже не розмовляєте...
Пам'ятаємо усмішку на ваших устах...Рідну маму бережіть,
Кожен день і кожну мить,
Завжди приємні слова їй кажіть,
Бо для нас тепер лиш вітер шумить...(Цей вірш присвячується нашій мамі, бабусі, прабабусі Ніні)
07.04.2021. С.М. Онисенко
Сумна Україна
-
Війна і Сум... Біль та Страждання...
Від ворогів одні злодіяння...
Бомблять ворожі ракети,
Стріляють страшні кулемети...Жінки плачуть, сльози ллються,
Вони давно вже не сміються...
Все чекають з полону чоловіка, батька, сина...
Але віру не втрачають: " Дочекаюсь, я повинна!.."Спаси їх Господи, зціли,
Як найшвидше, живими, додому поверни,
За ними сумує уся їхня родина,
Мама, тато, діточки і кохана дружина...Сумна Україна, в неволі народ,
Нам не потрібні ваші гроші і тих нагород,
Ми хочемо жити і просто любити,
У мирі і в злагоді, щоб зростали наші діти!17.02.2023. С.М. Онисенко
Єдність – це дар Божий!
-
Сьогодні Україна святкує свято,
День єднання! Єдність нашого народу,
Ми сильні і вправні, працюєм завзято,
Ми подолаємо ворога за нашу свободу!Де Єдність - там наша Перемога!
Вшануймо пам'ять загиблих Героїв,
Помолимося! Попросимо у Бога,
Щоб закінчилася війна і не було страшних боїв, отих побоїв...Тримаймося люди разом!
Як всі за одного, і один за всіх,
Ми поборемо оте стадо...
"Руських огидних бліх"...Єдність - це дар, що подарував нам Бог,
Він скріпить стіни нашої любові,
Не буде ніяких більше тривог,
Ми всі дружні і такі пречудові!..16.02.2023. С.М. Онисенко
Я запалю свічу…
-
Я запалю свічу і Богу помолюся,
Захисникам-Героям я низько поклонюся,
Ви віддаєте на війні свої життя,
За рідну маму, тата, за невинне дитя...А скільки вже років ллється кров?!
За нашу правду, за нашу любов,
За кожне українське місто і село,
За все, що для нас цінне, за наше тепло...Я запалю свічу і Богу помолюся,
Обійму калину і до неї притулюся,
Хай повернуться живими всі наші солдати,
До рідної домівки, до тата, до мами...А ми так хочемо і просимо у Бога,
Щоб настав мир і була Перемога!
Щоб ворог згинув з нашої Землі,
Щоб знову ми раділи як діточки малі!16.02.2023. С.М. Онисенко