ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Кохання    Осіння депресія

Осіння депресія

  • Знову осіння депресія взяла, що в ній такого, а я відповім, тільтова погода.
    Я сижу та сумую, обідно до болі, доволі, хотів доброти.., чиєїсь любові.
    Ну ладно, я впораюсь , надіюся знову, але буде боляче, буде холодно, іноді кльово..
    Але я є дорослий, я встану на ноги, проти депресії вийду на поле.
    Ні не футбольне, на яке з дитинства хотів.. А там де змагаються сотні лицарів.
    Я буду стояти до самої смерті, поки мене не зламають до останньої грамму іннерції.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Негода (Засновано на реальних подіях)

Негода (Засновано на реальних подіях)

  • Здавалось, то не негода,
    А з неба гнів богів.
    Блискавка, грім, град
    Землю усю побив.

    Спочатку небо мерехтіло,
    Ніч світлом розривало.
    Не було чути зовсім грому.
    Видовище вражало.

    Здавалось, апокаліптичне
    Щось мало розпочатись,
    Бо памʼяті все не вдавалось
    Подібне пригадати.

    А потім грім. Мов вибухи.
    Вже є з чим порівняти,
    Бо детонацію складів
    В війні прийшлось пізнати.

    І блискавки були вже видні,
    Встромляли в землю стріли.
    Багато. Одна за одною.
    Боги мов скаженіли.

    Потім «камінням закидали» -
    Посипався град з неба.
    І звуки тріску навкруги
    Мов обстріл з кулемету.

    І апокаліпсис настав!
    Все навкруги здригалось.
    Вітер схиляв все до землі,
    Щось рвалось, щось ламалось.

    Дерева падали на землю.
    Летіло щось, палало,
    І блискавка, як в кіно жахів,
    Це світлом обдавала…

    Здалось, що то не стихія,
    Боги то істерили.
    Бо їм війна вже теж набридла,
    І вимагали миру.

    Вказати людству захотіли -
    Вони тут головні.
    Якщо не задовольнити їх,
    Все знищують на землі…

    Здавалось. А може і хотілось,
    Щоб справді так було.
    Щоб тих, від кого це залежить,
    До миру довело…

    І раптом тиша… так в істериці
    З людьми часто буває,
    І плакати сльозами відчаю
    Вони розпочинають.

    І дощ - богів сльози безсилля -
    Почав свій тихий хід.
    Війну й вони гнівом своїм
    Не в силах зупинить…

    Чи то здавалось, чи то правда -
    Це зовсім неважливо.
    Щоб мозок навкруги не бачив,
    Його тягне до миру...

    28-07-2023

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Пори року    Час росту, цвіту, краси

Час росту, цвіту, краси

  • небо захмарилось, потемніло
    повітря запахло дощем
    сонце сховалось, спохмурніло
    передчуття дощу - щем

    сутінки заволоділи краєм
    обійняли все навкруги
    піднялися над виднокраєм
    неначе справжні Боги

    хмаринки вдягнулися в плаття
    сіро-сизі й купчасто-дощові
    дощик намочив верховіття
    потічками стік у траві

    загриміло, розійшовся дощ
    до блиску поливав дерева
    не оминав жоден кущ
    водою доповнив джерела

    квітам прикрасив пелюстки
    намочив трави, листочки
    зволожив молоді паростки
    розіслав водянисті ковдрочки

    заметушились звірята й птахи
    в пошуках - тимчасовий прихисток
    юрбою біжать дітлахи
    пагіння випускає любисток

    дощик влаштував душ
    омив дороги, будинки, вікна
    все освіжив довкруж
    краплинка дощу - всепроникна

    в містян - парад парасольок
    у селян - активна робота
    дощова погода - затишок
    опади - врожайна позолота

    прогриміло, подощило, розпогодилось
    сонечко й райдуга - з-за хмар
    поле вологою доповнилось
    дощ над рослинами - цар

    дітвора поспішає на прогулянку
    звірята вибігають зі схованок
    пернаті затягнули веснянку
    звеселяють швидкий танок

    очистилась дощиком природа
    щедро напилась води
    минулась весняна прохолода
    час росту, цвіту, краси

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Здавалось, що хмари пливуть на візочку

Здавалось, що хмари пливуть на візочку

  • любов до небес відчуваю з дитинства
    так хмари любили наші мама і тато
    в їх вирі знаходжу я море блаженства
    як пливуть поодинці чи разом вайлувато

    я в кожній хмаринці відчуваю загадку
    бачу форму, красу, насиченість, злет
    шукаю пояснення чи знаходжу розгадку
    складаю про них свій черговий куплет

    бувало, маленькою сиджу на горбочку
    під ним - наша хата, а в долині - село
    здавалось, що хмари пливуть на візочку
    от тоді я й потрапила до них у полон

    й кожного разу, як поглядаю на небо,
    там - хмарки кольорові великі й малі
    і так мені - мило, і так мені - любо
    неначе, від них є десь рай на землі

    пливуть сині хмари й доганяють їх білі
    тут враз всі змішались, десь взялись голубі
    насторожують темні, а приваблюють сизі
    що швидко з'явились в небесній млі

    зачаровано дивлюся в небесну голубінь
    пропливають хмариночки, а з ними й мої думки
    якби ж мені знати, де - світло, а де - тінь
    небеса таємниці приховали за лаштунки

    з роками ще більше - закохана в природу
    небо й земля - це основа з основ
    щиро дякую Богу, що маю нагоду
    під чарівним небозводом крокувати тут знов

    любов до небес відчуваю з дитинства
    так хмари любили наші мама і тато
    тепер і я долучилась до їх чаклунства
    своїм дітям зуміла ці почуття передати

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Пори року    Прощальний танок зимовим оковам

Прощальний танок зимовим оковам

  • зима вітерцем безпорадно свище
    вже весна - на порозі, її стрічай
    хмаринки здіймаються все вище і вище
    зітхає з полегшенням в полі ручай

    сонце проміннячком звеселяє землю
    дарує нам радість, віру, надію
    про щось неймовірне я серцем римлю
    й не відпускаю від себе мрію

    прокинулась зі сну рідна ненька наша
    пустила паростки в нове життя
    хай буде щастя всім повна чаша
    хоч природа творить все до пуття

    встеляється килимом зелененьким
    зразу - на сонці, а потім - в тіні
    милуюся краєм своїм дорогеньким
    й жити так хочеться в ньому мені

    бруньки з дерев шлють весняний привіт
    гілки радіють новеньким обновам
    тануть сніги, в барвах бринить первоцвіт
    як прощальний танок зимовим оковам

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Котилася над землею гроза-громовиця

Котилася над землею гроза-громовиця

  • котилася над землею гроза-громовиця
    з купчастих димових хмар завивав грім
    деколи здавалось вже й небо іскриться
    яскравий спалах блискавиці зорів у нім

    ураганна буря стогнала й бігла по ріллі
    перелякано припали до землі рослини
    луги ліси та узлісся в дощовім проваллі
    в саду в полі й на городі тяжкі хвилини

    сильний вітер та опади нищили посіви
    часом зривали дахи руйнували дерева
    у вогненній блискавиці є різні кольори
    синя ллє град а червона зливу з черева

    одночасно бувають такі погодні умови
    десь сніги з морозами а місцями тепло
    тут йде посуха а поруч води паводкові
    страждають посіви люди їх хати й село

    ми були свідками аномальних повеней
    руйнівні потічки змивали все на шляху
    а прісна вода безгосподарності апогей
    в питній воді відчуємо значну потребу

    наші ліси тривожно просять допомоги
    вирубки пожежі намивання бурштину
    в водних вітрових ерозій є свої судоми
    а пилові бурі злякали людину не одну

    кліматична катастрофа в світі в Україні
    аномалії потепління руйнує льодовики
    величезна посуха за нею опади сильні
    буває так що немає і справжньої зими

    потепління це теж тривожний прогноз.
    парникові викиди бруднять атмосферу
    Карпатам не минути повеневих загроз
    степова зона перетвориться в пустелю

    котилася над землею гроза-громовиця
    з купчастих димових хмар завивав грім
    потрібно зберегти природу як годиться
    екологічна катастрофа йде в кожен дім

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Пори року    Милуюсь погодою й негодою

Милуюсь погодою й негодою

  • Думаю... Неповторно жити в Україні.
    Тут прижилися всі чотири пори року.
    Сонячне проміннячко кидає свої тіні
    Та додає впевненості кожному кроку.

    Дивлюсь... На небокраї немає зірок
    Й місяць пропливає в нічній темноті.
    Зачинив зірок - красунечок на замок
    І володарювання обходить на самоті.

    Спостерігаю... Змінюється погода.
    Наступає осінь. Листопад – на порозі.
    Тепер у нас буде романтична нагода
    Побачити опале листячко в паморозі.

    Бачу... Вже небо пропливає осіннє
    Над красунею – українською землею.
    Яке ж воно – синьо-голубе й безкрає.
    Небеса манять кожною своєю зорею.

    Йду... Стугонять поруч мене вітри.
    Несуть, як билиночку, в чистому полі.
    Здаля чути їх співи – вітрові оркестри.
    Пригинають додолу дерева, що кволі.

    Стою... Біжать наді мною хмаринки.
    Низько опускаються додолу з дощем.
    На травичці давно не було й росинки.
    Зраділа йому. Не ховаюсь під плащем.

    Біжу... Назустріч виглянуло сонце
    І проміннячком веселим зігріло мене.
    Українська природо, ніжна чарівнице:
    "Щиро вдячна тобі, рідненька, за все!"

    Радію... Милуюсь погодою й негодою,
    І всім, що тільки є на українській землі.
    Горджусь рідним народом, свободою,
    Тим, що тут життя було дароване мені.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]