За вікнами сніг усе сильніш,
Сумно наодинці із думками,
Нікому вже не вірю ні на гріш.
Чом усе це трапилося з нами?
Давно я знаю:ти не мій,
А пам'ять тебе не може відпустити,
Все, що я маю-номер твій,
Сім цифр-раптово подзвонити.
Я долі дякую за те,
Що можу, хоч згадати про минуле,
Хоч боляче та то пусте,
Хоч боляче, тебе ще не забула,
Хоч час біжить не в тому річ
Його ніяк не зупинити,
Як колись у Новорічну ніч
Так хочеться тобі подзвонити.