Жінка до батюшки прийшла.
⁃ Допоможи, бо я сліпа.
Той, помолившись, прокричав:
⁃ Очі відкрий, світло вбачай.
⁃ Ну, як? - спитав він вже спокійно -
Побачила ти зараз світло?
⁃ Ні, батюшка, світла не бачу -
Сказала й залилася плачем.
Той, помолився інтенсивно,
Перечитав усі молитви,
Покрився пОтом, прокричав:
⁃ Бач, не вганяй мене в печаль!
⁃ Нічого батюшка не бачу,
Видно не та в мене удача.
⁃ Яка невдячна, Боже мій,
Зневага до моїх зусиль.
Немає в тебе в Б-га віри,
Бо не сприймаєш ти молитви.
Не дякуєш за допомогу,
Так залишайся ж ти сліпою!..

Ось ця промова і здійснилась -
Сліпа сліпою залишилась…

Чи то є гумор, чи біда -
Невдячність і така бува.
Так українці відчувають
Подяку, що від них чекають.

03-08-2023