Поклич і будем довго говорить.
Адже нам час прийшов ,
зустрітися знову.
У очі зазирнути ті,
що колись були дуже знайомі.
Стільки часу пройшло
знаєм ми, тільки двоє.
І через , що розлучилися ми.
Так судилося долі.
Тепер у кожного своє життя.
Свої тривоги , радості й печалі.
І ділим їх на двох , але ,
не між собою.