Навіщо в обіймах слова?
Достатньо просто тримати.
Це гармонія як ніч і сова,
Вистачить просто мовчати.
Години біжать – це їх справа,
А нам нема куди поспішати.
Хай повільно розкриється мальва.

Мінімум двадцять секунд,
Тримай, не відпускай.
Грай повільно етюд,
Не спіши, почекай…

Соняшник до сонця
Голівоньку здіймає.
Сонечко його промінчиком
Стрічає.
Сонечко наповнює його теплом.
І соняшник на сонці сяє.
Жовтенькі пелюстки
До сонця простягає.
Ясне сонечко світи
Ти ж бачиш я не опускаю голови.
Милуюсь і любуюсь я тобою.
Ми ніби схожі, хоч і не поруч із тобою.

Привіт, коханий!
Не в змозі я в розлуці
більше жити.
До тебе я збираюсь на війну.
Не сердись, коханий, адже
я тебе люблю.
Кохаю так, що поруч хочу
завжди бути. І ось
зібралась я в дорогу.
День за днем і сотні
кілометрів позаду.
Стою я поруч і тихо тобі
на вушко шепочу :
,, Коханий мій я поруч ”
І сердце затремтіло,
як в зайча.
І лиш дзвін будильника
вернув мене в реальність.
І в ліжку знову я сама.
А на телефон прийшла смс
,, Кохана – я поруч, ти не одна!!!”