Життям знов день
потратився, покинув,
Годинник стрілками
по кругу знов пробіг,
Вернутись вітер
зможе у долину,
Лише не день
минулий на поріг.

Піде й наступний,
інший без зупину,
Стрілки годинника
у ритмі пробіжать,
В них приголубить
вітер горобину,
Птахи у небо
вИсоко злетять.

Години в днях…
дні із годин… роки у сумі…
Важкий у когось
видався багаж,
Хтось з легкістю пройшовся
з ним, хтось в втомі,
Такий він, різний,
особистий час.

15.04.2025.
Ганна Зубко