У болю та жалю немає шансів,
За темрявою – світло настає,
Отримують завжди своє поганці,
Говорячи: «Це точно не моє!»

Скарби знайдуть – настирно їх шукаючи,
Хто крав – втрачатиме постійно,
Хто вчасно схаменеться і покається,
Той, майже, спатиме спокійно.

Прості, здається, принципи, закони,
Та тільки люди їх забули вже давно,
У кожного свої крихкі кордони,
У кожного своє німе кіно.