ТРИДЦЯТЬ ОДИН НА ПЛЕЧАХ
(Старшому синові з нагоди Дня народження )

На пле́чі сів уже тридцять один,
А вчора був ще тільки тридцять перший,
Вже виріс, вже дорослим став мій син,
І сво́ї справи вже давно сам ве́ршить.

Не встигла озирнутись я й сама́,
Як ті роки́ невпинно пронесли́ся,
Летіли тихо, та не крадькома
Й в обіймах всі в букеті зібрали́ся.

Вони буяють, як наве́сні цвіт,
У них своя́ мелодія й відлуння,
І всі вони лишають чудо-слід,
І стеляться, й шумлять, неначе куння.

Співає пісню кожен з них свою́,
А в хорі всі звучать різноголоссям,
Немов птахи́, збираються в гаю́,
Життєва нива повниться колоссям.

За жодним з них не йдеться навздогін,
Та лиш у ногу з усіма крокуєм,
І кожен має особливий дзвін,
Який ми розрізняємо і чуєм.

Нехай дзвенять роки́ у вишині́,
Нехай буяють всі під мирним небом,
Хай чуються щораз нові́ пісні́,
І Божа ласка сходить все на тебе.

19.10.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID:963321