Осінній ранок стрів мене
Своїм сумним зітханням…
Завмерла тиша навкруги -
Природи мить прощання.
І тільки легкий вітерець
Гойдається на кронах…
Багряна суміш, як взірець:
Із золота й з лимона…
Осінні квіти жовтим світлом -
Тендітно аромат дарують,
Чарують погляд, дружать з вітром…
Дурманять, але так милують!..
Я підіймаю очі в небо…
Прощається пора осіння.
Акорди пролунають - треба:
Час спокою настав вечірній…