Горить будинок в Кривому Розі,
Обірвалися невинні юні життя,
Тіла обпечені та їхні душі вже в дорозі,
Летять до Бога в небуття...
Вічна пам'ять невинним загиблим в Кривому Розі! Не забудемо! Не пробачимо!💔💔💔🥺🥺🥺💔💔💔

Кривий Ріг в жалобі...

Не покидає підступна й підла біда,
Душить нещасних пекуча сльоза,
А смерть все йде, не відступа,
Невинних людей мучить, вбива.

Обстріляли Кривий Ріг zуські криси,
У психопатів тупа й сатанівська риса,
Пьявки й кажани п'ють кров в українця,
Кривавих, гірких сліз по самі вінця.

Горить будинок, горить земля,
Чорний ворон над ними кружля,
Б'є в груди страшенний сум і біль,
Катівські ракети летять звідусіль.

З гарячих будинків випадають люди,
Крик, плач і горе нам ніколи не забути,
Вони кликали на допомогу, благали,
Від пекельного вогню бідненькі стогнали.

Божевільний zуський диктатор,
Жорстокий ненависний алігатор,
Вбив і вбиває тисячі жінок і дітей,
Тваринок, птахів і стареньких людей.

Вночі, підступно і жорстоко напали,
Спалили людей, юродиві вандали,
Ви цілитесь у найдороще і святе,
Стираєте історію народу і все, що для нас дороге.

А люди, наші люди, як ті метелики,
Їхні душі, невинні душі, летять ангелики,
Кривий Ріг в жалобі, проклята орда,
Не покидає підступна й підла біда...

14.06.2023. С.М. Онисенко

Біль, сум...

(Пам'яті жертв ракетного обстрілу рф по всій Україні-ненькі - по Умані, Дніпру, Запоріжжі......)

Біль, сум і нестри́мна лють,
Як же нашим лю́дочкам будь?
Кров, сльози, тяжке горе,
Каті́вські ракети руйнують вже вко́тре...

О, Всевишній, летять до тебе ду́ші,
Плачуть небеса, скорбота знову душить,
Умань, удо́світа, обстріляли звірюки,
В них немає сердець, одні каменюки...

Хто ж допоможе в нашій біді?!
Українців вбивають, злодюги лихі,
Невинні люди - дорослі, малі,
Ллється кров по нашій землі...

Стогін, крик, горять будинки,
За кожного біжать криваві сльозинки,
Чому? За що? Злі сили й прокляття,
Сотні рятувальників та їхнє завзя́ття...

А весь світ тільки спостерігає,
Хіба ж на собі він це відчуває?!
Як не́нависний кат, маньяк і вбивця,
Шматує, гвалтує, п'є кров кровопи́вця...

А вони так хотіли жити, просто жити,
Радіти кожному дню, кохати, любити,
Вірили, надіялись і мріяли як діти,
А тепер куди ж ту всю біль подіти???

Загинули, пішли їхні душі в небуття,
Так і не дочекалися мирного майбуття,
Нещастя спіткало багато сімей,
Скільки ще чекати страшних смертей?!

Безсила земля, почервоніла від крові,
Зажурилося небо, почорніло від болі,
Сонце сховалось, промінь погас,
Зорі, мов очі, споглядають на нас.

Орда безжальна, дай нам спокій,
Досить вбивати, іуди жорстокі!
Все тішетесь, радієте... Йдіть геть!
Будемо боротися! Поборемо смерть!

02.05.2023. Simple Infinity
(С.М. Онисенко)

Вечір... Ніч... День... В вікнах українців - темно.
В задумі спочивають й вуличні ліхтарі.
Війна! Окупанти бомбардують системно.
Здійснюють на сусідів несамовите сафарі.

Блекаут в Україні - мрія рашистів,
Надія на перемовини і зламність народу.
Бомблять ракетами. Не шкодують коштів,
Але їм не зламати нашу стійкість й свободу.

Для нащадків Кобзаря - не страшна ця темінь.
Тимчасово без струму - не вперше нам жити.
В наших душах - вогонь, світла пломінь
Та московитам цього не зрозуміти.

Українських людей не злякає вже й лютий холод.
Відсутність тепла в їх оселях - також не край.
Програєш, росіє, навіть, як буде голод.
В Україні - вільний, незламний народ! Знай!

Життєздатність країни в часи війни
Сміло забезпечують тилові герої.
Фронт і тил має спільні істини -
Боротись, поки ворог не складе зброї.

Вистоїмо! Не підведемо бійців на фронті!
Найяскравіше світло засяє з наших осель.
Останні бої... Перемога - на горизонті...
росія - терорист! Розплатою скінчиться її вбивств карусель.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

"Увага!!! Тривога!!! Негайно йдіть в укриття!!!"
Ці тривожні слова - сумнозвісні й знайомі до болю.
На отчій землі українці втрачають майно та життя.
Йдуть по ній, як по справжньому мінному полю.

Повномасштабна російсько-українська війна - в розпалі.
росія зазнає вже поразки на всіх фронтах.
Дрони, крилаті й балістичні ракети... - в її арсеналі.
Вони руйнують Україну. Викликають в усім світі жах.

Ворог атакує нас звідусіль, особливо, з неба.
"Братні", смертоносні посланці бороздять рідну блакить.
Вчасно збити їх, не допустити жертв і руйнацій - нагальна потреба.
Наша протиповітряна оборона... Влучання... Переможна мить...

Немає над Україною повністю захищеного небесного простору,
Хоч військові збивають майже все, що несе смерть.
Завдяки патріотизму, мужності, вправності й зору,
Ворожі ракетні загрози швидко йдуть шкереберть.

Не завше... Бувають руйнування, несподівано жахливі втрати життів.
Неможливо дивитись на страждання, людське горе.
Виють сирени... Хтось вже не ховається. Хтось біжить до укриттів.
Коли буде над нами небо - блакитне, мирне й неозоре?!

Уламки від збитих російських ракет, дронів
Щедро засівають родючу українську землю.
Терор... Московити - це стадо зловіщих, чорних воронів.
Україна, світ знищать їх! Сусіди вибрали вовчу долю.

"Увага!!! Відбій повітряної тривоги!!!"
Збройні Сили України вкотре виконали почесну, захисну роль.
Лише завдяки їм скоро буде в нас свято Перемоги.
Хай розстане в імлі та мізерна й дошкульна рашистська "моль"!

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Як жаль, що літо зовсім нас не тішить,
Лиш туга в серці каменем лягла.
І Україна гірко плаче і ридає,
Й ховає діточок своїх щодня.

Щодень ракети влучно цілять у садки,
У школи, інститути, магазини.
Ракети цілять навіть у церкви...
Маленькі діти від ракет тих гинуть.

Ще й не пожили зовсім дітлахи,
Ще не пізнали кольорових барв дитинства.
Враз відлетіли, наче ті пташки
Підбиті ворогом - ракетою рашиста.

І слів нема - лиш сльози, біль і горе.
Бо що таке слова - коли душа болить.
Та прийде час розплати і наш ворог
Відчує бумеранга, що летить...

Нехай надія попри біль не згасне,
І дряпається крізь відчаю бур'ян.
Ми вистоїмо... Як залізо, що кується.
Ми виживемо... На зло всім ворогам.