Косо-криво зашита рана,
Кров із рук відмивати не треба.
Не болить, не тривожся кохана.
Не ридай,я благаю не треба.
Сірих днів тінь обличчя торкнеться,
Сивиною на скронях проступить.
А на небо знов зірка здійметься
З іменем,котре хтось любить.
Руки холодом скуті, тремтячі,
Гріти буде багаття із печі.
Не гаряче,як твої обійми
Просто так це кажу,доречі.
Косо-криво нас доля ділить,
Відстань косить ряди коханих.
Скільки їх у тілах і безтілих,
Втрачених чиїсь коханих?