Одного разу вона замовчала.
Розмову з тобою сховала в печаль.
За смутком мов вуаль,
обличчя своє сховала.
Із книгою в руках лиш вона розмовляла.
Між строки читала його,
сторінку за сторінкою гортала.
А в рядках шукала себе, що давно в стосунках згубила.
Лиш тільки з книгою вона розмовляла.

• Твір:

  Ми думали що це зірка падає з неба,
  Тому довго дивились їй в слід і проводжали майже до кінця.
  Ми думали що вона така яскрава -
  "Я ніколи не бачила зірку з близька!"
  Ми думали що виконає бажання,
  Говорили по телефону і ти розказувала про них.
  Ми думали що житимемо довго,
  Та зірка впала прямо на твій дім..