Краплина по склу пробігла,
Залишила брудний слід.
Поблідла чомусь так сильно
Дівчина біля воріт.
Не ту новину чекала,
Коли по стежині йшла.
Не буде,того що чекала
У краї де є весна.
Обколоті каменем ноги,
Обмиє калюжа і дощ.
Біжить по краю дороги
І як тільки сил взялось.
Несуть на щиті героя,
Висока війні ціна.
Він рвався вперед до бою,
Та вкрала його вона.
Рве душу усім новина,
Там батько,там внук,там син.
Чиясь дорога дитина,
Можливо він був один.
Останні хвинили прощання,
Кричи уже не кричи.
І знову хвилина мовчання
Кохання моє,прости.