Розхристаний сад на вітрах
Від дощу до нитки промок,
Прілим листям пожовклим пропах,
Ловить полами синь зірок.
Заблудився туман густий
Над рікою яблука, наче тінь.
Я зуміла тебе відпустить
З перелітніми птахами вдалечінь.
Ти розлуку пробачиш мені,
Що відпустила тебе восени,
Вернешся ти з птахами навесні,
Героєм вернешся з війни...