Накануне дня россии 2023 под одним из мостов в москве уличный художник Philippenzo создал граффити под названием

К нам ежедневно русский мир летает,
Слюной кровавой окропляя нас,
Из тел живых и мертвых души вырывает
И перемешивает их в единый фарш.

Утеряно и сострадание, и мягкость,
Пустилась ненависть в свой сатанинский пляс.
Войне уже не будет окончания,
Пока месть не наестся внутри нас.

Мы заражаемся бесчеловечностью войны -
Все изощреннее в нас мщения фантазии.
Смертью настолько же наполнены мечты,
Насколько жизнь вокруг наполнена страданием.

В нас русский мир жестокостью проник,
К нему же отвращеньем пропитал,
Смертельный яд к нему у каждого родив,
Кто русский мир хотя б мгновенье ощущал.

Мир этот совершенно не о мире,
Взбесившимся война живет в нем псом,
Который всех стремится изроссиловать,
Был чтобы рвотный плод его взращен.

16-06-2023

Путин умеет симулировать победу,
России что сильнее в мире нету.
ШОйгу, что армией умеет управлять,
Гэ-расимов - у армии есть силы наступать.

Лавров с захаровой, что мир их уважает,
Небензя, что ООН не раздражает.
Медведев мысли симулирует свои,
Хотя известно, что пропил он все мозги.

Любит успехи симулировать минобороны,
Им вторят симулянты военкоры.
В россии даже симулируют единство -
Кто не «един», тех отправляют в «инагентство».

Песков умеет симулировать ответ,
Смысла в котором совершенно нет.
А соловьев, что голос он страны своей,
Что сын его в москве и то, что он не гей.

Умеет симулировать промышленность россии -
Аналогов ее продукции нет в мире,
Что с санкциями справится она,
Что экономику не остановит крах рубля.

России правда не нужна - от нее грустно,
И потому там в симуляциях искусны.
И мир совсем не удивить россии,
Если оргазм в ней симулируют мужчины…

27-02-2023

Хмари грізнії війни
Україну всю покрили.
На скаліченій землі
Стали виростать могили.

Вбивчі подарунки шлють
Нам негідні воротили,
Що злочинеє кубло
У Кремлі московськім звили.

Всі побачили лице
Новоявлених фашистів
І сприймають їх тепер,
Як убивць, як терористів.

Мрія не кидає їх
Нами все ж заволодіти,
Всіх покірними зробить
І слухняними як, діти.

У таку біду загнать,
Щоб її не пережити,
Або нас як націю
До кінця всю погубити.

Так вже діяли раніш
Озвірілі душогуби:
Нищили євреїв всіх,
Націю вели до згуби.

Голос волі кличе нас
Відсіч росіянам дати,
Щоб могили повнили
Їх загарбницькі солдати.

Щоб вони могли відчуть
Силу нашої відваги,
Дивлячись, як нищимо
Їх грабіжницькі ватаги.

І не думали про те,
Як в боях нас подолати,
А вцілілії війська
У Росію повертати.

Мусимо їх так провчить,
Так їм пам’ять освіжити,
Щоб ніколи проти нас
Не посміли зброю вжити.

22 серпня 2022 р.

Верховоди у Кремлі
Підлу справу розпочали,
Щоб не було на землі
Більше нашої держави.

Сподівались за три дні
Києвом заволодіти,
Блискавично у війні
Нам ярмо своє надіти.

І жорстокістю солдат
Українців гамувати,
Нищити усе підряд,
Розтрощить, розграбувати.

Добровільно він пішов
В Україну воювати
І для себе тут знайшов,
Матір чим буде втішати.

Обіцяв він унітаз
З України надіслати,
По нужді щоб кожен раз
Їй на двір не вибігати.

Особливо у ті дні,
Коли носяться скрізь грози,
Чи як в зимовій порі
Дошкуляють всім морози.

Тільки сталося не так,
Не на те все ж сподівався.
У одній з нічних атак
Із життям він розпрощався.

Щиро нагородимо
І не станемо скупитись,
Трупами поробимо
Всіх охочих поживитись.

Ми всі навчені давно
За добро добром платити
Нам єдине не дано:
Ворогів своїх любити.

Опір будемо чинить
Будь-якій ворожій силі.
Край від ворога звільнить
Ми спроможні, не безсилі.

Все відчули вороги
І в Москві не забувають,
Українці-вояки
Гідно край свій захищають.

Голови свої зложить
Всі готові за свободу
І надійно послужить
Героїчному народу.

Перемогу будем ми
У війні цій святкувати
А призвідцям до війни
Не уникнути розплати.

20 серпня 2022 р.

Все ще точиться війна,
З нею ллються кров і сльози.
Від російської орди
Не позбулися загрози.

Перестаньте зло чинить,
Заспокойтесь московити.
Зброєю новітньою
Вас готові ми зустріти.

Ми нікому не дамо
Верховодить над собою.
Нищити негідників
Нам судилося судьбою.

З України виженем
Всю московськую сволоту
І назавжди відіб’єм
До загарбництва охоту.

А негідницю Москву
Змусимо остерігатись
І зі зброєю до нас
Більш ніколи не вриватись.

Ми очистимо свій край
І від власного в нім зброду,
Від посібників Москви,
Зрадників свого народу.

Синьо-жовті прапори
Майорітимуть повсюди.
Трупом ляжуть вороги.
Перемогу ми здобудем.

Власними очима світ
Оглядатиме руїни,
Що залишила орда
На теренах України.

Ми не пожалієм сил
Україну відродити,
Українськую красу
Знову світові явити.

Слава її прогримить
Серед вільних націй світу,
Серед всіх борців за мир,
За прогрес, життя без гніту.

Гордий будь, народе мій,
Діями синів завзятих,
Непоборних, сміливих,
У важких боях звитяжних.

Подвиги їх бойові
Дух свободи озаряє
І до перемоги нам
Кожен день всіх наближає.

І росте захоплення
Мужністю всього народу.
Стійко зносить він все зло
І відстоює свободу.

10 серпня 2022 р.

Що нам Росія лютий ворог,
Ми протягом років відчули.
Її розбійницьку натуру
І хижі звички не забули.

Не думав я, що доведеться
Мені про неї ще писати.
Її звіряча поведінка
Примушує все ж не мовчати.

Ніколи не дружили з нею,
В підлеглості перебували,
Її зухвалую зневагу
Щораз на собі відчували.

Зросла вона уся на крові,
На гнобленні чужих народів.
Проте чомусь не пам’ятала,
Що людям зло вчиняти годі.

Як снігова гірська лавина
Все на своїм шляху змітає,
Так і злочинная Росія
Свою жорстокість проявляє.

Війну ганебну розв’язала,
Людей, дітей малих вбиває,
Руйнує все, що тільки бачить,
Пустелю всюди залишає.

Грабіж, насильство і безправ’я
Вона принесла із собою
У мирний край благословенний,
Тепер охоплений війною.

Так платимо ми за свободу,
За право самостійно жити,
За право вчитись, веселитись,
За право милих нам любити.

Розплати час не забариться.
Росії слід не забувати,
За всю нанесену нам шкоду
Прийдеться їй відповідати.

Я запевняю, день настане,
Коли хребет ми їй зламаєм
І за усі злочинні дії
Її належно покараєм.

За все прийдеться відповісти:
За згублені людськії долі
І за дітей малих невинних,
Скалічених зі злої волі.

Ми звільнимо свої всі землі,
Трудитись будемо завзято,
Нову країну побудуєм,
В ЄС ввійдемо, вступим в НАТО.

Себе відчуємо в безпеці
І міцно станемо на ноги
Утихомирена Росія
Не викликатиме тривоги.

1 липня 2022 р.

Россия как тебе спится?
Ты стольких сынов потеряла!
Не сохнет ли кровь на губах,
Или кровИ тебе мало?

Чувствуешь молодость губишь,
Землю чужую топча?
Или тебя обвенчали
С хладостью палача?

Слышишь, как рвутся сердца,
Тех, с кем любовь ты водила,
Тех, кому навсегда
Будет чужбина могилой?

Плачешь ли ты по ночам
По тем, кого погубила?
Скучаешь ли ты по миру,
Который в крови утопила?

Видишь ли ты кошмары
В хитросплетениях сна?
В ужасе сотворенного
Будит ли совесть тебя?..

07-01-2023

Вместо эпиграфа:
«Россия продолжает тактику психологического террора. Но мы ложили на нее… «икс»!» - А.Арестович (23.12.2022)

Мы отношение к проблемам
Давно уже сменили.
Мы панику и страх начальный
«Иксами» обложили.

Тревога - «икс», блекаут - «икс».
Ракеты разрываются -
Внутри себя все носим «икс»,
Никак не впечатляемся.

Россия чем-то угрожает,
К переговорам призывает,
Иль требует что-то от нас -
«Иксы» заранее лежат.

Порой в нас мужество и стойкость
Лишь «икс» определяет.
Порой, что происходит с нами,
Один лишь «икс» и знает.

Такой универсальный «икс»,
Он многое решает.
Лишь боль, что мы людей теряем,
Никак не убирает…

А в остальном «иксом» мы все
С проблемами справляемся.
Со всеми страхами своими
«Иксом» мы расправляемся.

И «икс» для нас не «неизвестная» -
Мы знаем, что кладём.
«Икс» жить в войне нам помогает,
К победе с ним идём!

25-12-2022

Российская империя - охранка…
При сталине - НКВД…
Союзом дальше КГБ играло…
Сейчас россией правит ФСБ…

Одни и те же люди правят бал,
Одни и те же методы в ходу,
Одни и те же цели устанавливаются,
Хотя века стираются в труху…

Любовь к россии вечный аргумент.
Под этим соусом вершат все преступления.
И оправдания - они всегда одни -
Россия «Западу» противопоставление…

История одна взгляд привлекла.
Годы тридцатые двадцатого столетия.
Париж. Десятки агентов НКВД
Ввинтили в белоэмигрантское движение.

Прославленных родов потомки.
От младших офицеров и до генералов.
Средь них и экс-министр Третьяков -
Внук галлереи Третьяковской меценатов.

Люди водившие знакомство с императором,
Попал туда и муж, тогда еще не классика Цветаевой…
Людей к сотрудничеству склоняли
С теми, против кого те воевали.

Как? - Просто. Им стыдно было перед родиной.
Она в Париже не казалась им уродиной.
Их на крючок всех «сменовехский подцепили»,
И тем сотрудничать их всех уговорили.

«Россия в опасности, и иностранцы
Хотят расчленить её между собой.
Белая армия нужна была Англии, Франции, чтобы россию сделать рабой.

Французы тут белую армию держат,
Чтоб вновь на россию войною пойти.
Работайте с нами! Россия в опасности!
От Запада надо ее нам спасти!»

Как бабочки, те что огонь увидали,
Летели навстречу своей все судьбе,
И так же как бабочек - их обжигало,
Сгорели они почти все в том огне.

Всех тех, кто вернулся в Союз - расстреляли.
Иль в лагерях они жизнь потеряли.
Кто провалился - убиты в Париже,
И мало из них, кто в той «мельнице» выжил…

Почти век прошел - ничего не меняется.
«Россия в опасности» вновь применяется.
Все та же уродина, те же уроды,
Цель та же - россия не для свободы.

Вербуется так же интеллигенция,
И «Запад виновен» - все та же сентенция.
Все так же противников уничтожают…
Все так же к россии любовь убивает…

23-12-2022

России нет! Она сидит в подвале,
На кухне, в Грузии и в Казахстане,
В Европе, США, но в Магадане.
России нет - есть шваль, что на экране…

И русская душа давно исчезла.
В пятки и под столы она залезла,
Забыла, как ходить по лезвию ножа,
В кустах сидит, едва дыша…

Душонки вылезли, репиты
Что выдают за свои мысли,
Что тараканами живут,
Не честь, а лесть свою блюдут!

Сатира под могильным камнем,
Эзопа подменили «ржакой».
Ум от народа отселили,
Экраном интеллект убили...

Не Русь - орда народом правит,
А русский дух зловонно пахнет!
В руках орды страны скрижали.
России нет - ее сожрали…

01-12-2022