Гей,руда панночко,красива!
Ви знали що в двадцятім віці вас спалили б?
За те чепурно лисяче волосся,
Що так і каже ось відьма я під сонцем .
Хоча чому спалили б? Може так і було,
Згоріли десь на стовпі і забули.
А може ви живете два століття і кожні років двадцять йдете з місця..

Можливо пам'ятиму до смерті..
Ті очі,що дивилися на мене,
Глузливі та зелені мов смарагди, що щулились тієї ночі в барі.
Не перетнемось більше ми ніколи,
Відзначив я прокинувшись десь в полі.