Одна тільки думка мене зігріває,
Одна тільки щастя дарує мені.
Кохання – це те що повік не вмирає,
І знов розквітає на місці руїн.

Одну тільки радість в душі бережу я,
Одну я кричу, коли інші мовчать.
Кохання свій рай на землі відбудує,
Хай ранить його знов ворожий кинджал.

Цю істину наче молитву тримаю,
І згадую знов, коли сум на душі.
Кохання – це те, що людей всіх єднає,
І знов розквітає на місці руїн…

лють приходить і те, що боліло, лишає по сóбі прах.
лють, яка передається від старших до молодих.
лють, від якої виступає кров на зубах.
лють, як останній видих. лють, як первинний вдих.

лють, яка говорить сама за себе, тому не змушує говорити.
лють, яка розгорається з попелу і руїн,
лють, якою ти битий. лють, від якої ситий —
точний показник втоми, вічний двигун до змін.

лють, яка перетне кордони і забере належне.
лють, що вражає і тих, хто її володар.
лють, яка відтужила втрачене і боронить збережене.
лють, яку не переламати і не побороти.

лють за усіх, хто живе і за тих, хто не зміг —
гучна, як рев дзвонів в старих церквах.
лють, яка менша хіба за любов до своїх.
лють, міцніша за зброю. лють, сильніша за страх.

• Твір:

  О Боже мій!
  Це знову "Гради"
  Безжально нищать землю мою,
  Смертельний спалах снаряду
  Відправив у вічність вкраїнську сім'ю...
  В обпаленій віконній рамі
  Гойдається малюнок дитячих рук:
  "Найкращій у світі мамі..."
  Земля здригнулася від мук.
  Прийшов собака на попелище,
  Лежав і голосно у небо вив,
  Руїни падають і вітер свище,
  А він дітей розбудити хотів...